Фото: Дніпровська міськрада Історія педагогині зі Сваляви, яка навчає дітей музиці у Дніпрі 11.11.2026 ● 14:46
Понад чверть століття Тетяна Гіль виховує не просто музикантів, вона закохала Дніпро у класичну музику. Серед її випускників — шестеро лауреатів міської премії імені Гаррі Логвіна.
Історія її скрипки почалася у Сваляві.
“Там, серед гір, скрипка ніколи не була музейним експонатом — вона жила, дихала й звучала повсюдно: на гучних весіллях, родинних святах та затишних днях народження”, — пригадує пані Тетяна. Саме в цій атмосфері живої традиції дівчинка вперше взяла до рук музичний інструмент, який згодом став її покликанням за тисячу кілометрів.
Фото: Дніпровська міська рада
Сьогодні Тетяна Гіль очолює секцію струнно-смичкових інструментів методичної платформи та завідує оркестровим відділом у Дніпровській дитячій музичній школі № 1, де викладає вже 27 років.
“Для мене скрипка — це не просто робота, а філософія життя, мій стиль. Бути скрипалькою та викладати скрипку — це моє життєве кредо”, — каже педагогиня.
Тетяна Гіль переконана, що мати абсолютний слух від народження не обов’язково. Музика — це не привілей обраних, а результат наполегливості, уваги та регулярної праці, де слух можна і треба розвивати.
Про це вона впевнено говорить, адже виховала понад 15 поколінь інструменталістів ансамблю “Скерцино”, який створила 24 роки тому. Вихованці Тетяни Гіль виступають на великій сцені Дніпровського академічного театру опери та балету, граючи складні програми на скрипці у складі професійного симфонічного оркестру.
Фото: Дніпровська міська рада
“Навчання гри на скрипці — це передусім не навчання музиканта, а виховання людини. Ерудованої, естетично наповненої особистості”, — каже викладачка.
Також пані Тетяна впевнена, що скрипалів багато не буває. Вона мріє, щоб усі діти й дорослі у Дніпрі вчилися грати на скрипці. “Хтось краще, хтось трохи слабше, але щоб кожен пройшов цей шлях і відчув щастя та катарсис від музики”.
І зважаючи на те, з яким захопленням її учні виходять на велику сцену, ця мрія крок за кроком стає реальністю.
За матеріалами Міського сайту Дніпра.
Читайте також: Віктор Плоскіна про концерт в Ужгороді, відвідини рідного Неліпина та спогади про навчання в музичній школі.
