“Вам нараховано 6500 гривень “Весняної допомоги! Переходьте за посиланням”. Як за лічені секунди з рахунків свалявця списали майже 8 тисяч гривень та що постановив після розгляду справи Свалявський районний суд.
“Вам нараховано 6500 гривень “Весняної допомоги! Переходьте за посиланням”. У травні 2026-го такі повідомлення стали справжнім цифровим лихом у Telegram та Viber. Попри щоденні попередження кіберполіції, тисячі українців досі добровільно надають шахраям реквізити від своїх банківських карток.
Проте справжній шок для потерпілих настає пізніше — у залі суду. Спроби змусити банки повернути вкрадені гроші тепер остаточно приречені на провал.
Наприкінці травня на цей “гачок” упіймався і житель Сваляви.
Як судова практика останніх місяців змінила правила гри
Типову історію фішингу, замасковану під держвиплату розкриває ухвала Свалявського районного суду у Закарпатській області від 26 травня 2026 року.
Звичайний вечір. Чоловік відпочиває вдома і гортає Telegram. Натрапляє на оголошення про “Весняну Підтримку для всіх громадян України”. Кілька кліків — і він уже на сайті, який виглядає точнісінько як державний портал. Система просить ввести дані картки та СМС-код, який щойно надійшов від банку, “для підтвердження особи”. Чоловік слухняно виконує умови.
Минає трохи більше години, і лунає дзвінок від справжнього банку: “З вашого рахунку щойно списали 7901 гривню на невідому картку”. Проте пізно — гроші вже перевели на рахунок шахраїв.
Чому банк більше не поверне кошти?
Більшість потерпілих у такій ситуації одразу біжать до суду з позовом проти банку: мовляв, “ви ж фінансова установа, ви мали мене захистити й заблокувати підозрілу операцію!”
Раніше суди інколи ставали на бік громадян, але у 2025–2026 роках Верховний Суд України постановив (зокрема, у справі № 175/475/23), що “якщо платіжна система банку зафіксувала введення правильних паролів та СМС-кодів, які знав тільки власник картки, операція вважається законною. Банк не несе відповідальності за те, що клієнт через власну необачність чи обман сам віддав ключі від сейфу шахраям”.
Простіше кажучи: якщо ви самі ввели секретний код на “лівому” сайті — банк вам нічого не винен. Це ваша особиста фінансова відповідальність.
Фото ілюстративне: Canva
Полювання на “дропів”: нова стратегія захисту
Що ж робити? Попрощатися з грошима?
Не обов’язково. Оскільки судитися з банками тепер безглуздо, українські адвокати та слідчі шукають тих, на чиї картки ці гроші фізично прийшли.
У злочинному світі їх називають “дропами” або “грошовими мулами”. Це реальні люди (часто студенти, безробітні, малозебезпечені або особи із залежностями), які за кілька сотень гривень продають свої паспортні дані та відкриті банківські картки для шахраїв. Саме через їхні рахунки злочинці “відмивають” вкрадені кошти.
Відтак, за ухвалою Свалявського суду у Закарпатській області № 306/941/26 слідчі поліції спільно з прокурорами звернулися до суду, щоб зняти банківську таємницю з тієї самої картки, на яку були списані гроші ошуканого чоловіка.
Суддя повністю задовольнив клопотання і дав правоохоронцям дозвіл на збір цифрових доказів. Ухвала не підлягає оскарженню в порядку ст. 309 КПК України, заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Чим може усе закінчитися для власника картки?
Багато хто думає: “Я просто продав картку за 500 гривень, мені нічого не буде”. У 2026 році це вже не працює.
Щойно поліція за допомогою судової ухвали отримує дані такого “дропа”, та може притягнути його до відповідальності як співучасника злочину (навіть якщо він просто надав банківську картку у користування).
Також адвокат потерпілого може подати прямий позов на підставі статті 1212 Цивільного кодексу (набуття майна без достатньої правової підстави). Суду байдуже, що гроші зняв інший хакер — картка ваша? Офіційно кошти прийшли вам? Повертайте до копійки із власної кишені.
Судова практика 2026 року адаптувалася: кібергігієна стала обов’язковою, а за легковажність тепер доводиться платити реальними грошима. Наступного разу, коли побачите посилання на “безкоштовні виплати від ООН чи держави”, пам’ятайте, що ваша фінансова безпека — виключно у ваших руках.
Читайте також: Як не стати жертвою фішингу: поради щодо збереження безпеки в Інтернеті.
