Як у давнину на Свалявщині писанки розписували

Писанки фотоФото ілюстративне, з Всемережжя Як у давнину на Свалявщині писанки розписували Лілія Антонюк в 03.05.2024 | 20:17

Про орнаменти свалявських писанок та їх значення.

Історія писанкарства сягає своїм корінням далекого минулого та тісно пов’язана із символікою орнаменту та кольору.

На Свалявщині, як і у більшості регіонів України, розписувати крашанки було прийнято у суботу напередодні Великодня.

“Писанки вважалися не просто прикрасою великоднього кошика, а й оберегом“, — розповідає директорка Свалявського історичного музею Марія Цанько.

Вона додає, що на Свалявщині існували певні техніки розпису та орнаменти, які несли у собі певний зміст.

Господині з року в рік наносили на яйця одні й ті ж візерунки, нічого не змінюючи. Перед роботою налаштовувалися на позитивні думки та приступали до роботи із молитвою, щоб писанка несла радість та позитив.

Писанки, Свалявщина Фото: Свалявський історичний музей Свалявщина. Світлина 30-х років минулого століття Писанки, СвалявщинаФото: Свалявський історичний музей Свалявщина. Світлина 30-х років минулого століття Писанки, СвалявщинаФото: Свалявський історичний музей Свалявщина. Світлина 30-х років минулого століття

Серед всіх елементів, які зображували наші пращури на яйцях, найпопулярнішими на Свалявщині були:

  • Хрест — символ християнства та ознака чотирьох сторін світу чи чотирьох стихій; Сонце – символ життя на землі, захист від хвороб та лиха;
  • Дерева — молодість та здоров’я, продовження роду, дерево життя; Рослини – родючість землі, достаток;
  • Квіти — радість, молодість, новий початок життя;
  • Зірками та візерунки у формі серця позначали кохання;
  • Спіраль символізувала життєву силу та зародження життя. Писанки з цими орнаментами розписували для гарного здоров’я та народження у сім’ї дітей;
  • Грабельки, або мельниця — були символами води, уособлювали хмари та дощ, які мали принести гарний врожай.

Також для Свалявщини притаманними були символи гір та ялинок на писанках. Природні фарби для писанок-дряпанок господині виготовляли власноруч. Використовували лушпиння цибулі, настій дубової кори та кори вільхи.

Писанки у Сваляві Фото: Свалявський історичний музей Свалявщина. Світлина 30-х років минулого століття Писанки у СвалявіФото: Свалявський історичний музей Свалявщина. Світлина 30-х років минулого століття Писанки у СвалявіФото: Свалявський історичний музей Свалявщина. Світлина 30-х років минулого століття

Для отримання червоного кольору настоювали звіробій. Різні відтінки створювали додаючи під час варіння інші природні барвники: сік буряку, кору дуба, коріння трав’яних рослин.

Коли яйця були готові, господині розпочинали наносити орнаменти. Кожна малювала те, чого не вистачало їхній родині.

Дряпанки робили переважно жінки та діти, видряпуючи шилом чи голкою контури візерунків на яйці. Опісля цими оберегами прикрашали великодні кошики з надією на краще майбутнє.

Джерело

Новини Закарпаття