За інформацією: Суспільне.
Місто Перечин. Олександр Курта/Суспільне Ужгород
Бюджет Перечинської громади за період повномасштабної війни збільшився втричі — зі 120 млн до понад 370 млн грн. Про це Суспільному розповів її голова Іван Погоріляк. У громаду релокували великі заводи, сюди переїхали підприємці малого і середнього бізнесу. За економічними показниками Перечинська громада йде серед лідерів, каже експерт з децентралізації Микола Сюсько. Як змінилась громада за чотири з половиною роки — дізнавалися наші журналісти.
Марина Держевецька — вимушена переселенка з Краматорська, майже рік як проживає у Перечині. Вона вчителька фізики Першого Краматорського ліцею, який у 2025-му релокували у Перечинську громаду:
"Найголовніше — це питання безпеки. І слава Богу, це питання закриває можливість перебування у цій громаді. Дуже допомагає, що у нас згуртована команда, знайомі люди, навіть учні, різні діти. Але ми намагаємося, цей рік показав дуже вдалі результати, будемо рухатися далі".
Вимушена переселенка з Краматорська, учителька Марина Держевецька. Олександр Курта/Суспільне Ужгород
Перший рік у Перечині в Краматорському ліцеї навчалися понад 600 дітей, з них третина — в онлайн-форматі, каже директорка закладу Наталія Тесленко:
"У нашому закладі десь близько 40% — це діти саме Перечинської і місцевих громад. Інші — майже 60% — це діти ВПО. Тут діти з 14 областей України навчаються, спілкуються, товаришують".
Краматорський ліцей у Перечині. Олександр Курта/Суспільне Ужгород
За період повномасштабної війни бюджет Перечина збільшився втричі, каже її голова Іван Погоріляк. У громаду релокували великі заводи, також сюди переїхали підприємці малого і середнього бізнесу. Тут будують житлові багатоповерхівки й приватну школу:
"Минулого року наш бюджет склав близько 372 млн грн. До війни це було близько 100–120 млн грн. З цих коштів ми ремонтуємо наші комунальні заклади, зокрема медичні, освітянські, а також покращуємо дорожню інфраструктуру. Але водночас це нам дало можливість за ці роки (до 2026 року) профінансувати ЗСУ на понад 50 млн грн".
За словами Івана Погоріляка, протягом наступних двох років очікують на збільшення населення громади вдвічі — з 14 тисяч до 28.
Будівництво приватної школи у Перечині. Олександр Курта/Суспільне Ужгород"Є збільшення кількості населення, але тут і будуються нові житлові комплекси. Наприклад, школа нова додалася, раніше її не було. Тому, знаєте, є якісь проблеми, які потім нівелюються за рахунок якихось покращень", — каже місцевий житель Євген Богдан."Більше населення стало, більше людей сюди переїхали. Рідко, але буває, що й російськомовні. Вдається комунікувати, інколи спілкуємося, немає в тому нічого критичного", — розповідає перечинець Микола Мешко."Шкода людей, хто не має домівки. Шкода, що вони не мають куди повернутися. Один позитив — це те, що тут з'явився завод, з'явилось місце роботи й дуже добре оплачуване", — зазначає місцева жителька Уляна Кучак"Прогрес — це і добре, і недобре, — каже житель Перечина Іван Моргун. — Можливо, якби не було прогресу, ми б жили як у середньовіччі. А зараз медицина, все на рівні. І за розвитком промисловості підлягає і вся інша інфраструктура. Якщо не буде промисловості, то не буде і медицини, шкіл. Усі ці зміни на краще. Але все має дві сторони медалі — позитивні й негативні".
Будівництво у Перечинській громаді. Олександр Курта/Суспільне Ужгород
Перечинська громада за період повномасштабної війни почала сплачувати реверсну дотацію. Це переведення частини доходів до державного бюджету. На Закарпатті є тільки сім громад, які спрямовують реверсну дотацію, каже експерт з децентралізації Микола Сюсько:
"Якщо ми говоримо про Перечинську громаду, то частка ревесної дотації у доходах загального фонду бюджету складає 11%, що є досить високим показником у розрізі Закарпатської області. На першому місці — Холмківська громада з показником 15,3%, на другому — Перечинська. Однак поряд з тим, що громада має значні доходи у бюджет, безумовно, перед нею також є багато викликів, зокрема виклики, пов'язані з покращенням інфраструктури, доріг, водопостачання, водовідведення. І тут громада ті величезні кошти, які отримує її бюджет, також зобов'язана і має інвестувати у розвиток цієї інфраструктури".
