Свобода (до 1946 р. - Нодь Бокош) - село, центр сільської Ради. Розташоване село на Притисянський низовини, в 35 км від районного центру і в 4 км від залізничної станції Батєво на лінії Ужгород - Солотвино. Населення - 723 людини. Сільраді підпорядковані села Бадів, Бакош та Данилівка.

У Свободі розміщена центральна садиба колгоспу ім. XXI з'їзду КПРС, за яким закріплено 3334 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 2230 га орної землі. Вирощують зернові (переважно пшеницю, ячмінь, кукурудзу) та овочеві (картопля, капусту) культури. Тваринництво - м'ясо-молочного напряму. Колгосп має агрегат з виробництва вітамінного борошна. За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства, 26 передовиків колгоспного виробництва нагороджені орденами і медалями СРСР, в т. ч. орденом Леніна - бригадир Ф. Ф. Товт (нині на пенсії), орденом Трудового Червоного Прапора - тракторист І. М. Сіладі .

Перші згадки про Нодь Бакош виявлені в письмових джерелах 1282 У період окупації села хортистської Угорщиною 17 його жителів були кинуті в концтабори. Після звільнення Надь Бокоша від фашистських окупантів (28 жовтня 1944 р.) 62 місцевих жителя вступили добровольцями до лав Червоної Армії, 7 з них загинули смертю хоробрих. Імена полеглих односельців висічені на обеліску Слави, спорудженому на честь 30-річчя визволення Закарпаття Червоною Армією в парку села Свободи. В 1944-1945 рр.. з гірських районів Закарпаття сюди переселилося 60 бідняцьких родин.

Уродженцем Свободи є член Спілки художників СРСР В. М. Сабов.