Великдень – велике та світле свято Воскресіння Ісуса Христа. Існує в цього свята, ще одна назва - Паска. В кожному регіоні України напевне існують свої відмінності в підготовленні та святкуванні Воскресіння Христового. Взагалі, підготовка до Великодня розпочинається з початком Великого посту, який триває майже шість тижнів. Під час посту, християни, що його дотримуються, не вживають м’ясних та молочних продуктів. У нас, на Закарпатті, також є власні традиції, дотримуючись яких ми проводимо це чудове весняне свято.
За дві тисячі років кожен народ сформував свої способи вшанування Ісуса Христа, які перетворилися на освячені часом традиції святкування Великодня. Останній день Великого посту називається страстним. Страстний четвер, який ще називають Чистим. В цей день, ще з давніх-давен, діти зранку ходять до родичів, близьких, хресних батьків по кукуци. Кукуци - це пампушки у вигляді символічничних пташок. Дарували також яблука, горіхи, випічку, нині ж переважно різноманітні солодощі.
День весілля молодий разом зі своїми гостями та музикантами приходив до подвір’я молодої, щоб повести її до церкви.Біля воріт і при вході до хати проводились так звані «розигри»: від молодого вимагали «вступне», а також вгадати, котра його молода, оскільки виводили кілька дівчат, одягнених у старих баб, циганок, тощо. Після чого в хаті обігрувався верченик: староста – боярин пов’язував на нього рушник, підкликав батьків молодят, ті обходили стіл з верчеником, благословляли своїх дітей передавали їм верченик. Молодята виходили з ним з хати. За порогом верченик передавали другій дружці і другому дружбові. Перша дружка вела під руку до церкви молодого, а перший дружба – молоду.
Традиційно вівчарі на гірських полонинах використовували трембіти для інформування жителів сіл, про різі події (на Різдво інформували про те, що наближаються колядники, або весілля, а також сповіщали про смерть та похорон) відповідною мелодією. На трембіті виконують також вівчарські награвання. Відродити традиції закарпатців покликаний і обласний фольклорно-етнографічний фестиваль "На Синевир трембіти кличуть", що традиційно відбувається наприкінці серпня, на озері Синевир у Міжгірському районі. символічно, фестиваль відбувається на території яка входить у перелік семи чудес України – Синевирське озеро.
Часом гру трембіти включають до оркестру.Занесена в книгу рекордів Гіннеса, як найдовший духовий інструмент. Найдовші трембіти мають довжину до 8 метрів.
Святий вечір та Різдво Христове на Закарпатті святкують з традиціями, яких, швидше за все, Ви більше не зустрінете в жодному куточку України. Перш за все, потрібно зазначити, що Різдво на території Закарпаття починають святкувати 24-25 грудня. Пояснюється це тим, що Закарпаття, незважаючи на найменшу кількість населення серед усіх інших областей України багатонаціональне, і громадяни багатьох національностей проживають у нас. Відповідно і багато релігійних конфесій,а Закарпаття межує з чотирма європейськими державами, що входять до складу Європейського Союзу. Переважна більшість європейців (християн) живе за Григоріанським календарем, тому Святий вечір та Різдво Христове вони святкують 24 та 25 грудня відповідно.
Тривала збереженість на Закарпатті натуральних і напівнатуральних господарських устоїв, панування патріархальних відносин у сімейному і громадському побуті обумовили консервацію у цьому регіоні давніх світоглядних понять, уявлень і вірувань. Про це свідчать зібрані і опубліковані Ф. Потушняком в «Літературній неділі» (1941 – 1944) народні вірування.