Вузькоколійна залізниця Тересва — Усть-Чорна (інша назва — Усть-Чорнянська залізниця) — одна з недіючих вузькоколійних залізниць в Україні, в межах Тячівського району Закарпатської області.
Опис та історія
Побудована в 1903 р. передусім для перевезення деревини з верхів'їв річки Тересви до залізничної станції Тересва.
Головна вітка з'єднувала стм Тересву і смт Усть-Чорна, вона пролягала вздовж річки Тересви — від гирла до її верхів'їв. В Усть-Чорній залізниця розгалужувалась на дві вітки: одна вела вверх долиною річки Брустурянки до станцій Лопухів (Брустури) і Турбат та аж під перевали Околе і Легіонерів, що на межі Івано-Франківської області; інша вітка пролягала вверх долиною річки Мокрянки через села Руська Мокра і Німецька Мокра.
Залізницею здійснювались не лише перевезення деревини чи інших товарів, але й пасажирські перевезення.
На 1998 р. спостерігалася наступна картина: потяги, що відправляються з Тересви зранку і ввечері, на станції Усть-Турбат розділялися, і їхні частини йшли на станції Лопухів (і вище) і Турбат. Потяги складалися з 2-х локомотивів, декількох вагончиків і декількох платформ із пристосуваннями для закріплення колод. Заповнювання потягів було високим. Крім цих потягів, на лінії існував неупорядкований рух лісовозів, дрезин невідомої приналежності і приватних платформ (приблизно 1,5х2 метри), що завозилися нагору на тому самому потязі лежачими на лісовозних платформах, а далі заганялись на бокові гілочки хазяїнами. Униз вони могли спускатися своїм ходом.
На всіх станціях існували станційні будівлі з персоналом.
У занепад вузькоколійка прийшла 1999 р. після сильної повені на річці Тересві. Тоді були знесені багато мостів, і відновлювати їх ніхто не став. У серпні 2003 р. у районі колишньої станції Плайська ще зберігалися стрілки біля уцілілих мостів і кілька відгалужень у верхів'я річок. Прямо по рейках, утоптаними в землю, їздили «Урали»-лісовози.
Остаточне розбирання було проведено в 2003 р. У лютому 2004 р. ніяких слідів рухомого складу в Тересві вже не було. Збереглися лише 7-метрова ділянка колії в місці перетину з автомобільною трасою, частково під асфальтом, і залишки шпал, що лежали уздовж вулиці. Депо з оригінальною водонапірною вежею збереглося в кращому вигляді (використовується під склад). Невеликі відтинки залізниці зі шпалами та рейками збереглись також у деяких селах, наприклад у Нересниці та Усть-Чорній.
Рухомий склад
Паровози класів Dt (1927 р.), D (1929•49 р., 6 шт.), Dn2t (1914•41 р., 4 шт.), Ct (1908•22 р., 3 шт.), C; тепловози: ТУ2 (2 шт.), ТУ3 (2 шт.), ТУ4 (5 шт.), ТУ6Д (2 шт.), ТУ7 (5 шт.), М11; рейкові автомобілі «Волга», ГАЗ, ЗИЛ, дрезини.
Майбутнє залізниці
Існує ідея відновлення Усть-Чорнянської залізниці (або, принаймні, її відтинку від смт Тересви до села Нересниці), оскільки насипи та невеликі містки в багатьох місцях непогано збереглися. Проте для цього потрібні досить великі капіталовкладення або спонсорські кошти. Відновлена залізниця служила б не лише для потреб місцевого населення, але й як значний і перспективний туристичний об'єкт.
Маршрут: Тересва - Терново - Дубове - Усть-Чорна – Руська-Мокра/Лопухів – Темпа/Усть-Турбат-Бертянка/ Турбат/Пляйська - Комарне
Лісовозна. Довжина 124 км.