Іванівці - село, центр сільської Ради, розташоване в 6 км від районного центру і залізничної станції Мукачево. Населення - 1208 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Клячаново і Старе Давидково.
В Іванівцях розміщена центральна садиба радгоспу ім. Димитрова, за яким закріплені 1938 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 1030 га орної землі, 216 га саду, 153 га виноградників, 44 га сінокосів, 27 га пасовищ. Господарство займається вирощуванням розсади овочів, а також садівництвом, виноградарством і молочно-м'ясним тваринництвом. Діють цех Мукачівської фабрики художніх виробів та млин. За високі показники у розвитку сільського господарства голові колгоспу Ф. І. Ганчеву, бригадирам І. X. Роглеву, І. В. Семеняку і В. Н. Долинському, ланковим Г. Пенчева, Д. С. Пеєв, І. Г. Різову, П. Г. Остреву і Г. Д. Зварич присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У радгоспі трудиться також знатний механізатор Герой Соціалістичної Праці А. А. Ткалич. 68 працівників удостоєні орденів і медалей СРСР, серед них ордена Леніна - 8, ордена Жовтневої Революції - 1, ордена Трудового Червоного Прапора - 15 осіб.
В селі є восьмирічна школа, будинок культури з залом на 250 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, яслі-садок, магазини, відділення зв'язку.
Перша згадка про Іванівці в історичних документах відноситься до 1333 р. в березні - квітні 1919 р. в селі існувала Радянська влада. Після звільнення Іванівців від фашистської окупації (26 жовтня 1944 р.) 13 жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії, 9 - до складу 1-го Чехословацького армійського корпусу. 6 з них за мужність і хоробрість нагороджені орденами і медалями СРСР, 8 віддали життя в боях за свободу і незалежність Батьківщини. В Іванівцях встановлено пам'ятник односельцям, полеглим в боротьбі з фашистами.
Уродженцем іванівців є український радянський художник, народний художник УРСР Ф. Ф. Манайло (1910-1978), а уродженцем Клячаново - український радянський письменник Д. М. Кешеля. У Старому Давидкові народилися кандидат фізико-математичних наук І. Д. Сікора та кандидат історичних наук І. Г. Шершун.
У селі Клячаново виявлені поселення: епохи пізнього палеоліту (близько 30 тис. років тому), неоліту (V тисячоліття до н. Е..), Знайдені 6 скарбів (з 243 предметами з бронзи) епохи пізньої бронзи і раннього заліза (XIV-IX ст. до н. е..). У Клячанові та Іванівцях розташовані, крім того, кургани куштановицької культури (VI-IV ст. До н. е..).
Історія міст та сіл Закарпаття