Карпатський біосферний заповідник створений у 1968 році, з 1992 року входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа 53 630 га.
Карпатський біосферний заповідник є одним із найбільших природоохоронних, науково-дослідних та еколого-освітніх центрів в Україні. Створений Указом Президента України на базі Карпатського природного заповідника та землях інших землекористувачів у 1993 році. Входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Мармароський заповідний масив — природоохоронна територія в Українських Карпатах. Розташований у південній частині Рахівському районі Закарпатської області. Мармароський заповідний масив є частиною Карпатського біосферного заповідника.
Розмiщений на пiвнiчному мегасхилi Рахiвських гiр - одному з вiдрогiв Марамороського кристалiчного масиву. Заповiдна територiя, площею 8990 га, лежить в межах висот 750 - 1940 м.н.р.м.. Масив складений твердими кристалiчними породами - гнейсами, слюдяними i кварцовими сланцями, мармуровидними вапняками юрського перiоду, що обумовлюе специфiчнi риси рельефу, грунтового покриву, флори i рослинностi.
Чорногірський заповідний масив - це природоохоронна територія в Українських Карпатах. Він розташований у Рахівському районі Закарпатської області. Чорногірський заповідний масив є частиною Карпатського біосферного заповідника.
В 1968 роцi уряд України для збереження унiкальних гiрських ландшафтів прийняв Постанову про органiзацiю Карпатського заповідника, до якого ввійшов і Чорногірський заповідний масив.
Розмiщений на пiвденному макросхилi Чорногiрського хребта в межах висот вiд 700 до 2061 м.н.р.м. На територiї масиву, площа якого складає 16375 га, знаходиться найвища вершина Українських Карпат - гора Говерла (2061 м).
Чорна Гора — ботанічний заказник державного значення (з 1974 року). Розташований у Виноградівському районі Закарпатської області, між містом Виноградовом і селом Мала Копаня.Його площа складає 823 га. Перебуває у віданні Хустського лісокомбінату, є одним із заповідних масивів Карпатського біосферного заповідника.
У межах заказника розташована однойменна гора, вулканічний останець — Чорна Гора (565 м), яку відносять до Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма. Гора належить до так званих острівних гір, тобто вона не є частиною жодного гірського хребта чи масиву.
Свидовецький заповідний масив - природоохоронна територія в українських Карпатах, що знаходиться у Рахівському районі Закарпатської області. Свидовецький заповідний масив є частиною Карпатського біосферного заповідника.
У 1974 році тут спочатку був організований заказник, площею 1471 га. Згодом до його складу долучили нові території, і заказнику надали статус заповідника.
Угольсько-Широколужанський запові́дний масив - заповідна територія у складі Карпатського біосферного заповідника. Загальна площа масиву — 15580 га. Розташований у межах Тячівського району Закарпатської області, на південних схилах гори Менчул (1501 м) та південних і південно-західних схилах хребта Красна (1568 м), в межах висот 400—1280 м над рівнем моря.
Історія
Карпатський лісовий заказник був створений постановою Ради міністрів УРСР в 1964 році для охорони унікальних букових пралісів і тису.
Kузійський заповідний масив - заповідна територія у складі Карпатського біосферного заповідника. Утворений 1974 року (спочатку як ландшафтний заказник). Розташований у межах лісового пояса на південно-східних відногах Свидівецького масиву. Обмежений річкою Тисою (зі сходу і півдня) та долиною річки Косівської (із заходу). Займає площу 4925 га. Найвищі вершини — Лисина (1409 м), Менчул (1242 м), Темпа (1089 м), Полонська (1087 м). У південній частині масиву розташована смуга юрських мармуроподібних вапняків, що утворюють численні мальовничі скелі.
«Ужанський національний природній парк» - створений на базі регіонального ландшафтного парку «Стужиця» у 1999 році, Ужанський національний природний парк за коротку свою історію зумів зробити кілька кроків уперед, ставши членом Європейської федерації природо-заповідних територій «Європарк», увійшовши в липні 2007 року до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат».
Національний природний парк «Синевир» – це провідна природоохоронна науково-дослідна установа, що займається охороною, збереженням і вивченням унікального куточку Карпат – верхів'я Тереблянської долини Закарпаття.
Національний природний парк "Синевир" створено у 1989 році заради збереження, відтворення і ощадливого використання природних ресурсів, комплексів та об'єктів, які мають особливу наукову та естетичну цінність у межах різних висотних поясів південно-західних макросхилів Горган. Тому особливим завданням для НПП "Синевир", як природоохоронної структури, стало збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності у природних умовах з дотриманням режиму охорони природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання; розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього середовища та бережливого використання природних ресурсів; еколого-освітня робота тощо.
Лісові землі в області займають майже 53 %, а ліси - близько половини всієї території Закарпаття. Це закономірно й цілком виправдано, бо ліси розміщені переважно в горах, на крутосхилах. Тільки близько 17 % їх знаходиться на рівнинах та пологих схилах, крутістю до 15°. Важливо відзначити, що в області й при такій високій лісистості середній річний змив ґрунту становить 0,5 см. Понад 4,5 млн. т дрібнозему та поживних речовин щорічно виноситься річками за межі області.