Нове Давидково - село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Латориці, в 8 км від районного центру і за 3 км від залізничної станції Ключарки. Населення – близько 4 000 осіб.
У Новому Давидкові знаходиться відділення Мукачівського радгоспу-технікуму. За відділенням закріплені 1182 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 996 га орної земля, 2 га саду. Воно вирощує овочі, зернові культури, займається м'ясо-молочним тваринництвом. Діє цегельний завод. За високі показники у розвитку сільського господарства 24 трудівника удостоєні орденів і медалей СРСР, серед них ордена Жовтневої Революції - ланкова М. Д. Голишів.
В селі є середня школа , будинок культури з залом на 390 місць, бібліотека, амбулаторія , 2 дитсадки-яслі, продуктові магазини, відділення зв'язку.
Нове Давидково відомо з початку XVIII в. У березні - квітні 1919 р. в селі існувала Радянська влада. У 1924 р. тут почала діяти організація КПЧ. У роки фашистської окупації комуністи активно боролися проти загарбників, друкували і розповсюджували листівки під назвою «Хай живе Радянський Союз!», «Мі Хочемо буті з Вами, брати Зі Сходу». За антифашистську діяльність окупанти схопили комуніста М. Ю. Медведя і стратили його. Після звільнення Нового Давидкова від фашистських окупантів (26 жовтня 1944 р.) 19 жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії. 9 з них за мужність і хоробрість нагороджені орденами і медалями СРСР, 8 віддали життя в боях за свободу і незалежність Батьківщини. У селі встановлено пам'ятник односельцям, загиблим у боротьбі про фашистами.
Уродженцями Нового Давидкова є доктори історичних наук професора І. М. Гранчак та Ю. Ю. Сливка, а також неодноразовий чемпіон світу і СРСР з фехтування, призер Олімпійських ігор в Мехіко та Мюнхені В. В. Станкович.
На території Нового Давидкова виявлено поселення епохи пізньої бронзи (II тисячоліття до н. Е..), знайдений давньоруська залізна сокира (XI-XII ст. П. е..).
Історія міст та сіл Закарпаття