Велика Бийгань - село, центр сільської Ради. Розташована в 10 км від районного центру. В селі знаходиться залізнична станція Велика Бийгань на лінії Ужгород-Солотвино. Населення - 1942 людини. Сільраді підпорядковане с. Мала Бийгань.
У Великій Бийгані розміщена центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», за яким закріплений 3391 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 2665 га орної землі. Основний напрям господарства - вирощування зернових (в основному ячменю, пшениці, кукурудзи) та овочевих (переважно картоплі, помідорів) культур. Розвинене тютюнництво; тваринництво м'ясо-молочного напряму. Діє комбікормовий завод. За успіхи в розвитку сільського господарства 32 передовика нагороджені орденами і медалями СРСР, в т. ч. орденом Леніна - голова колгоспу П. І. Югас, механізатор Ф. Ф. Нанаші, слюсар Ю. П. Попович. Зоотехніку колгоспу В. Г. Рубіш присвоєно почесне звання заслуженого зоотехніка УРСР.
Вперше Велика Бийгань згадується в письмових джерелах 1333 З кінця березня по 21 квітня 1919 р. в селі існувала Радянська влада. У 1930 р. створена організація КПЧ. Під час окупації хортистської Угорщиною 38 жителів села були кинуті в концтабори, 7 відправлені в трудові табори. Після звільнення села від фашистських окупантів (27 жовтня 1944 р.) 6 місцевих жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії, один з них загинув, все за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. На відзначення 30-ї річниці визволення Закарпаття від окупантів в центрі села встановлено пам'ятник полеглим радянським воїнам.
На території Великої Бийгані виявлено дві пізнопалеолітичне стоянки (близько 30 000 років тому), знайдено скарб із одинадцяти бронзових предметів епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. Е..), Три подібних скарбу знайдені у с. Мала Бийгань, поблизу якої виявлено поселення епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. Ери).
Історія міст і сіл Закарпаття