Страбичово - село, центр сільської Ради, розташоване в 12 км від районного центру мітса Мукачево. В селі є залізнична станція Страбичово.
Приблизна кількість населення - 3369 чоловік.
В Страбичові знаходиться комплексна бригада колгоспу ім. Леніна, центральна садиба якого розміщена у Великих Лучках. За бригадою закріплено 1800 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 756 га орної землі. Вона займається молочно-м'ясним тваринництвом, вирощує зернові культури. Діє борошномельний завод, який є базою Мукачівського кооперативного технікуму. За трудові успіхи 6 передовиків удостоєні орденів і медалей СРСР.
Перша згадка про Страбичово в історичних документах відноситься до 1466 У березні - квітні 1919 р. в селі існувала Радянська влада. У 1922 р. тут почала діяти організація КПЧ, в 1931 р. - комсомольська організація. У період фашистської окупації кілька жителів було кинуто в тюрми і концтабори, а І. І. Логай загинув. Після звільнення Страбичово від фашистських окупантів (26 жовтня 1944 р.) 37 жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії, 40 - до складу 1-го Чехословацького армійського корпусу. 23 з них за мужність і хоробрість нагороджені орденами і медалями СРСР, 19 віддали життя в боях за свободу і незалежність Батьківщини. На братській могилі радянських воїнів, загиблих при звільненні села від гітлерівців, встановлено пам'ятник. Тут же споруджено пам'ятник односельцям, полеглим в боротьбі з фашистськими загарбниками.
Уродженцями Страбичова є доктор хімічних наук Ю. Ю. Керча і 8 кандидатів наук. В селі проживає відомий український казкар В. В. Королович.
Також. Уродженцем села Страбичово чемпіон та володар кубку України з футболу Василь Кобін. Який здобув ці титули у складі донецького «Шахтаря». Окрім цього, Кобін виступав за команди «Закарпаття» (Ужгород) та «Карпати» (Львів). В активі Василя Кобіна одинадцять матчів у складі національної збірної України, а також виступи у Лізі Чемпіонів, Лізі Європи та матчі за Суперкубок УЄФА.