Буківцьово - село, яке знаходиться у Великоберезнянському районі Закарпатської області. Центр сільської ради, розташоване в 29 км від районного центру і в 20 км від залізничної станції Дубриничі на лінії Самбір - Чоп. Населення – близько 600 осіб.
На території села розміщена бригада колгоспу ім. Чкалова (центральна садиба - в с. Чорноголова), за якою закріплені 407 сільськогосподарських угідь, в т. ч. 144 га орної землі, 35 га пасовищ та 131 га сінокосів, 97 га займають ліси. Бригада спеціалізується в тваринництві та картоплярстві. Діє деревообробний цех. За трудові успіхи 2 людини нагороджені медалями СРСР.
В селі є восьмирічна школа (10 вчителів та 85 учнів), фельдшерсько-акушерський пункт, клуб із залом на 150 місць, дві бібліотеки з загальним книжковим фондом 9,3 тис. примірників, магазин.
В письмових джерелах село вперше згадується в 1420 р. У березні - квітні 1919 р. в Буківцьово панувала Радянська влада. У 1930 р. створена організація КПЧ. У 1933 р. місцеві комуністи організували голодні походи селян в Чорноголова та Великий Березний. У роки фашистської окупації в селі діяла підпільна група КПЧ під керівництвом В. Ю. Химича та А. М. Хававкі. Населення надавало допомогу партизанському з'єднанню Героя Радянського Союзу А. В. Тканко.
Після звільнення села від фашистських окупантів (25 жовтня 1944 р.) 6 чоловік добровільно вступили до лав Червоної Армії, і всі вони за хоробрість, проявлену в боях, удостоєні урядових нагород, 2 людини загинули смертю хоробрих у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини. Їхні імена викарбувані на обеліску Слави, спорудженому в дні святкування 30-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною.
У Буківцьові зберігся пам'ятник архітектури - церква Анни, побудована в 1792 році.