Густа смерека біля хати,
і храм новий у дзвони б'є,
зустріне тут горянка мати,
бо все тут рідне, все моє,
тут гори грають і співають,
іскриться Шипіт водоспад,
я притулюсь до цього краю,
щоб знов вернутися назад
Міжгір'я, Міжгір'я - привітна удача,
небесна краса осяйних верховіть,
Міжгір'я, Міжгір'я - хто цього не бачив,
по чари незвичні до нас приїздіть...
Площа району – 1,2 тис.кв.км
Населення – 49,2 тис.чол , які проживають у 44 населених пунктах, які об'єднані в 22 сільські та 1 селищну раду.
Міжгірський район межує з Воловецький (на Заході), Хустським (на Сході та Південному-Сході), Тячівським (Північному-Сході) Закарпатської області та Сколівським (Північному-Заході) районом Львівської та Долинським (на Півночі) районом Івано-Франківської областей.
Географія
Міжгірський район знаходиться у помірному кліматичному поясі. Позитивна щомісячна температура утримується з другої половини квітня по першу декаду жовтня. Тривалість періоду з температурою вище 10 °С складає 135-155 днів. Зима помірно-морозна, сніжна і довга, продовжується близько 5-5,5 місяців, максимальна температура взимку буває – 32-35°С
Річні суми опадів досить великі і в зв'язку з цим та зниженим температурним режимом територія гірського району характеризується надмірним зволоженням. Більше половини території (66 %) вкрито лісами, сільськогосподарські угіддя складають 28%, в тому числі рілля - всього 6,9%. Ліси Міжгірщини надані в постійне користування державному підприємству „Міжгірське лісове господарство”, лісогосподарському підприємству „Міжгір'ядержспецлісгосп” та національному природному парку “Синевир” За породами лісоутворюючих видів найбільша територія бука – 50% та смереки – 34%.
Район багатий цілющими мінеральними джерелами, яких в районі близько 50. Найвідоміші з них - Соймівське, Келечинське, Вучківське, Верхньобистрянське та Колочавське.
Поряд з санаторієм працює українсько-німецьке підприємство „Сойми-ЛТД” по розливу мінеральної води. Розлив води з Колочавського родовища здійснює підприємство „Бінако”.
Територія району багата водними ресурсами. Найбільші ріки району - Ріка та Теребля. На відстані 10 км. від с. Колочава знаходиться штучне Тереблянське водосховище Теребле-Ріцької ГЕС, яке є місцем літнього відпочинку жителів району та гостей нашого краю.
Гордість Міжгірщини – Синевирське озеро. Ця водна перлина знаходиться на висоті 989 метрів над рівнем моря. Озеро виникло внаслідок гірського обвалу в давні часи. Неподалік від Синевирського озера розташований єдиний і унікальний у всій Європі музей лісу і сплаву на Чорній ріці. Тут можна побачити знаряддя праці лісорубів і плотогонів, їх речі побуту, макети плотів, тощо. Відвідувачі музею можуть дізнатися чимало цікавого про минуле і сучасне у розробці лісових багатств Карпат.
Природні ресурси Міжгірського району багаті і різноманітні, що забезпечує діяльність різних галузей народно-господарського комплексу в районі. Найбільшим багатством району є ліси. Вони займають 79,0 тис. гектарів., або близько 60 відсотків території району. Переважна частина це хвойні (ялина, ялиця), рідше це змішані ліси – хвойно - букові. Територія району - одна з найбільше екологічно чистих територій України. Відсутність екологічно шкідливих підприємств, значна площа заповідних територій сприяли збереженню природних екологічних систем.
Кліматичні умови району надзвичайно сприятливі для рекреаційних і туристичних цілей завдяки мальовничим видам, цілющому повітрю і наявності перепаду висот (для гірськолижного туризму). Природа району - ландшафт, клімат, джерела мінеральних вод, гірське повітря - це ресурси, що мають великий потенціал для розвитку галузі туризму в цілому. Майже половина території Міжгірського району відноситься до природно-заповідного фонду України. Район володіє значними природними ресурсами дикоростучих плодів і ягід. Щорічно в районі заготовлюється близько 120 тонн грибів, 40 тонн ягід.
Історія
Вперше поселення на місці сучасного районного центру Міжгір’я згадується в історичних джерелах в 1415 році. В 1947 році радянська влада зробила село Волове окружним центром, а в 1953 році уже селище Волове через плутанину кореспонденції з сусіднім селищем Воловець було перейменоване у смт. Міжгір'я. Відтоді ця назва використовується для означення районного центру.
Культура
На території району нараховується 14 старовинних церков – пам'яток архітектури. Всі вони побудовані в період XVIII-XIX століть. Найстаріша з них - Миколаївська церква та дзвіниця в с. Подобовець. Вона побудована в 1751 році. У Введенській церкві (1759р.) в с. Розтока збереглися фрагменти іконостасу XVIІ століття, а ікона Благовіщення датується 1709 року.
Серед інших слід виділити церкву Різдва (1780 рік) в с. Пилипець Миколаївську церкву та дзвіницю в с. Присліп Святодухівську церкву та дзвіницю в с.Колочава
До історично-архітектурних пам'яток слід віднести і Лігію Арпада. Це оборонна споруда часів другої світової війни, значна частина якої збереглася в межах Тереблянської долини району.
В галузі культури та мистецтва району проводиться робота по виконанню Указів Президента України “Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек“, “Про державну підтримку клубних установ“, районних Програм “Про поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року“, “Про Програму паспортизацію в районі пам’яток археології та архітектури національного і місцевого значення“, “Про Програму збереження культових споруд - пам”яток дерев'яної архітектури району на 2004-2010 роки“ та інших законодавчих документів щодо роботи галузі культури.
На даний час в районі працює центральна районна бібліотека, районна дитяча бібліотека ім.В.С.Гренджі-Донського, районний Будинок культури, дві дитячі музичні школи.
Населені пункти Міжгірського району:
<<Населені пункти Закарпаття
Якщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.