Квасівський замок - феодальний замок XII-XIII ст., романського стилю, знаходився на торговельному шляху з Марамороша в Задунав’є, за іншими даними, контролював сухопутний соляний шлях і вихід із Боржавської долини.
Розташований в с.Квасово Берегівського району Закарпатської області на скелі, висота якої з боку р. Боржави досягає 15 м. З заходу обмежений глибоким ровом.
Пам'ятка містобудування та архітектури України національного значення, він також є раннім зразком кам'яного середньовічного оборонного зодчества Європи.
Події, пов'язані із замком
В 1390р. угорський король Сигізмунд дарує замок Яношу Нодьмигалі, після смерті якого замок за рішенням суду відійшов до Баторі, але через століття він в родині Екчі.
В 1549р Елизавета Екчі продає замок Павлу Мотузнаї. Він неодноразово грабував місцевих селян і феодалів.
Угорський дворянський сейм у Пожоні у 1564 р. постановив зруйнувати замок, а майно власника конфіскувати на користь держави. Мотузнаї втік в сусідній Бронецький замок. Замок був зруйнований, пограбований і спалений. Але потім був відновлений і довгий час належав роду Мотузнаї.
У 1600р. замком володіли Гедеон і Жигмонд Мутузнаї. Після їхньої смерті князь Габор Бетлен в 1623р. передав замок Петеру Редеї, а в 1627р. господарем замку став Давид Шикован-Біловарі.
Опис Бейла Лукача у 1889р.:
перший поверх зберігся повністю, в вікнах металеві грати, дах вкритий ґонтом був і колодязь з висіченою датою «1794».
Будова
Стіни складені з необробленого каменю з вкрапленнями цегли. Спорудження дійшло до наших днів в руїнах. Замок являє собою невелике трикутне в плані укріплення - замковий двір, огороджений з усіх боків кам'яними стінами (сягали 6-метрової висоти та мали товщину до 1,3 м), з круглою вежею-донжоном (діаметром 12 м, товщина стін понад 2 м). У східному куті замку знаходився глибокий колодязь, пробитий у скелі. За припущенням дослідників, найдавнішою частиною комплексу був донжон, до якого спочатку, можливо, примикали дерев'яні стіни, які огороджували замковий двір.