Рахів — місто, районний центр Рахівського району Закарпатської області.
Рахів розташувався у північно-східній частині Закарпатської області в гірській улоговині на висоті 430 м над рівнем моря — найвисокогірніше місто і районний центр в Україні.
Найбільший перепад висот у Рахові між найнижчою (400 м) і найбільш високою (1200 м) вулицями. Завдяки географічному розташуванню, унікальній природі і самобутній гуцульській культурі Рахів відомий, як один із найпопулярніших туристично-рекреаційних центрів західної України. У місті працюють турбаза, готелі і ряд приватних будинків. У Рахові розташоване правління Карпатського біосферного заповідника.
Населення Рахова складає понад 15 000 осіб..
Рахів має автомобільне та залізничне сполучення з найбільшими містами Західної України (Львів, Івано-Франківськ, Ужгород).
Рахів взимку
Історія Рахова
Датою заснування Рахова вважається 1447 рік, хоча письмова згадка про це поселення відома ще з 910 року. Одними з перших поселенців Рахова, напевне, були гуцули з Галичини — Мельничуки, Ворохти й інші. Селяни займалися вівчарством, рибальством, полюванням, бджолярством. Жили в курних хатах-колибах, згодом будували гуцульські хати-гражди.
У XIII ст. Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття. Поступово сюди стали прибувати та селитися тут угорські феодали.
Зазнав Рахів і татаро-монгольського поневолення. У 1241 році шістдесятитисячна орда хана Батия перейшла через Карпати в Угорщину. За період свого панування татаро-монголи вогнем і мечем спустошили та зруйнували майже всі міста й села.
Після відступу завойовників у Закарпаття повертаються угорські феодали. Після поразки у битві під Могачем у 1526 році Угорщина розпалася. Більша частина Закарпаття потрапила у васальну залежність від Туреччини, а решта території опинилась під владою Габсбургів. На початку XIV ст. зароджується опришківський рух. Рахівчани брали активну участь в загонах народних месників І.Пинті, Ф.Бойка, І.Пискливого, О.Довбуша, В.Баюрака, що грозою проносилися Карпатами.
За часів входження закарпатських земель до складу Австро-Угорщини сюди було переселено багато німецьких колоністів, за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі. Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю стало будівництво залізної дороги до Рахова та Ясіня, яка була здана в експлуатацію 15 серпня 1895 року. Будували залізницю 16 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи.
На початку XX ст. Рахів став повітовим містечком - центром Тисодолинянського повіту (округу) Марамороського комітату. З цього ж періоду відома й печатка поселення - з зображенням голови оленя, оберненої в лівий геральдичний бік.
У листопаді 1918 року рахівчани рішуче піднялися на боротьбу за визволення та возз'єднання краю з українським народом. 5 січня 1919 року в с. Ясіня було скинуто місцевий уряд і утворено Гуцульську республіку на чолі з Степаном Клочураком, яка протрималася до 11 червня 1919 року.
21 березня 1919 року в Угорщині перемогла пролетарська революція. У квітні Раду робітників, солдатів і селян у Рахові очолив П.Попенко. Наприкінці того ж року, коли завоювання угорської революції були втрачені, притисянські поселення зайняли румунські війська.
Під час входження Закарпаття (тодішня назва — Підкарпатська Русь) до складу Чехословаччини населені пункти Рахівщини активно розвивалися як осередки туризму. Рахів у той час називали гуцульським Парижем.
Фашистська окупація часів другої світової війни завершилася зайняттям міста, як і всього Закарпаття, частинами Радянської Армії в жовтні 1944 року. У 1945 році Рахів, як і все Закарпаття, увійшов до складу УРСР.
Рахів. Залізнодорожний вокзал
Середньорічна кількість опадів у горах — до 1400 мм. У Рахові до 1300 мм. Товщина снігового покриву — від 30 см. до півтора метра і більше. Взимку у горах обрушуються снігові лавини. Вічних снігів немає, але сніг у подеяких місцях ще буває і в червні. Під час інтенсивного танення снігу і злив, можливі загрозливі та руйнівні паводки (листопад 1998 року, березень 2001 року). Зареєстрований у Рахові абсолютний добовий максимум опадів — 133 мм.
Легенда походження назви міста Рахів
Є декілька легенд і версій про походження назви міста. Вони пов'язані з рухом опришків, які нібито в цій місцевості рахували відібране у багатіїв добро та ділили його між бідняками. Інша версія: купці на шляху з Трансильванії та Угорщини до Галичини спинялися тут і рахували свої прибутки. Можливо, назва походить від власного імені Рах, який мав тут садибу.
Українською Рахів, русинською Рахово, російською Рахов, угорською Rahou, словацькою Rachov, польською Rachow, румунською Rahou, німецькою Rauhau, на їдиш Рахев, Рахив.
Фестивалі Рахівщини
Фестивалі які тут стали традиційними: фестивалі-ярмарки Гуцульська бринза, Гуцульські фестивалі, Дні міста та фестиваль етно-рок культури «Європа-Центр».
Гуцульські фестивалі
У 1991 році Гуцульський фестиваль започаткувало товариство «Гуцульщина». Під враженням здобутої Україною незалежності, 27 вересня 1991 року на полонині Запідок Верховинського району Івано-Франківської області проводився І Гуцульський фестиваль. Хронологія гуцульських фестивалів в м. Рахові:
- Серпень 1993 року — ІІІ Гуцульський фестиваль
- Вересень 1997 року — VІІ Гуцульський фестиваль
- Вересень 2005 року — XV Гуцульський фестиваль
Фестиваль етно-рок культури «Європа-Центр»
24 вересня 2005 року Міністерство культури і туризму України спільно з "Державним концертним агентством «Україна» відкрив І-ий Міжнародний Фестиваль Rock&World; музики «Європа-Центр» — яскраве масове шоу не тільки музичного, а ще й розважального змісту, виступи гуцульських колективів, виставки місцевих майстрів, ярмарки-продажі.
Гуцульська бринза
Гуцульська бринза — свято повернення вівчарів з полонин додому.
Щороку, в квітні вони виходять з худобою високо в гори на широкі полонини, де залишаються аж до початку вересня.
На полонинах доглядають худобу, доять молоко, частину свіжим передають з нагодою господарям, з решти роблять сир, бринзу, будз, вурду. Попрацювавши ціле літо в горах вівчарі повертаються додому і влаштовують гучне свято — фестиваль Гуцульська бринза.
Сир, бринза, вурда, будз — це головні різновиди гуцульського сиру. Відрізняються вони за кольором, смаком, структурою і технологією приготування.
Спершу молоко скисає, його проварюють, утворюються згустки сиру, їх виймають руками, зліплюючи в кулі завбільшки з баранячу голову, вивішують, щоб процідився і спресувався. Сир дрібненько перетирають з сіллю і зберігають у дерев'яних кадках вже бринзу, тому справжня гуцульська бринза розсипчаста і солена.
фестиваль Гуцульська бринза
Те, що продається в магазинах — це швидше просто гуцульський сир, саме так він і виглядає. Якщо сир прокоптять — це будз. А музика в ці свята — це просто казка! За кожним столом своя пісня.
Розігріті смачними стравами і напоями музики змагаються на вправність. Цимбали, сопілки, барабан і скрипка — непризвичаєному слухачу спершу важко вловити мелодію в цьому галасі інструментів, але за кілька хвилин вимальовується настрій, ритм і мелодія. Звук трембіти на загальному фоні надає пісні особливого колориту. Під дивовижні мотиви, особливо цікаво розглядати химерні вироби з дерева: мозолисті старці і розтріпані мавки із звивистого коріння, інкрустовані бісером тарілки, глиняні глечики і полумиски — кропітка і майстерна робота.
Рахів. Вид здалеку
Цікаві місця у Рахові
Карпатський біосферний заповідник
Карпатський біосферний заповідник
Карпатський біосферний заповідник є одним із найбільших природоохоронних, науково-дослідних та еколого-освітніх центрів в Україні. Створений Указом Президента України на базі Карпатського природного заповідника та землях інших землекористувачів у 1993 році. Входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Біосферний заповідник репрезентує все природне та ландшафтне різноманіття Українських Карпат – від Закарпатського передгір’я до субальпійського та альпійського поясів. В його межах знаходиться гора Говерла тaа інші найвищі вершини Українських Карпат (Петрос, Бребенескул, Ребра, Гутин-Томнатик, Поп Іван Мармароський, Близниці, тощо), Географічний Центр Європи, найбільші в Європі ділянки букових та буково-ялицево-смерекових пралісів, знаменита Долина нарцисів, найбільші карстові печери Українських Карпат, багато інших унікальних природних і культурних об’єктів.
В заповіднику охороняється понад тисячу видів вищих судинних рослин, 66 видів ссавців, 193 види птахів, 9 видів плазунів, 13 видів земноводних, 23 види риб, понад 10000 видів безхребетних тварин. Тут представлені найкраще збережені карпатські екосистеми, які слугують сховищами для багатьох рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. В заповіднику відмічено 64 види рослин і 72 види тварин, занесених до Червоної книги МСОП і Червоної книги України, а також до Європейського Червоного списку.
Музей екології гір та історії природокористування
Музейна експозиція, яка займає понад 1 тис. м2, складається з двох органічно поєднаних розділів – «Природні екосистеми Карпат» та «Історія природокористування в Українських Карпатах». Інформаційне поле доповнюється акватераріумним комплексом, який містить діючу модель гірського водотоку з характерними водними і біля водними мешканцями.
Для висвітлення тематики Музею використані різноманітні експозиційні форми і засоби: діорами, макети, муляжі, панно, панорами тощо, які наповнені натурними експонатами і артефактами. Серед них багаті геологічні,
палеонтологічні, зоологічні, археологічні колекції, елементи народногопобуту і культури.
Музей працює щодня з 8.00 до 17.00 без вихідних.
Адреса музею: м. Рахів, вул. Красне Плесо, 77
Рахівські гуцули вшанували свою ідентичність у вигляді пам'ятника "Знаймо - хто смо", який встановили у Рахові у липні 2010 року. ронзовий гуцул в бронзовому кептарі і з бронзовим топірцем в руках стоїть на фоні п'ятиповерхівки у центрі Рахова, неподалік мосту і меморіалу солдатам, загиблим в Дрігій світовій війні. Чорт, як же вдало поставили цей пам'ятник-нагадування про бойовий, нескоренний гуцульський дух! Рахів - місто по закарпатським міркам чимале (17 тисяч жителів як-не-як), але чи не більша частина з цих 17 тисяч живе десь у горах, у численних присілках, якими приросло місто. Висоток тут немає, лише кілька стандартних п'ятиповерхівок в центрі. І якраз біля однієї з них і стоїть скульптура Юрія Гав'юка, встановлена на кошти місцевих підприжмців, мера Рахова і товариства "Гуцульщина".
<<Рахівський район
<<Населені пункти Закарпаття
Якщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.