Кричово — село в Україні, Закарпатській області, Тячівському районі. Останнє село Тячівського району з лівої сторони річки Тереблі. Воно межує з селом Драгове Хустського району та з селами Чумалево, Дулово та Колодно Тячівського району. Кричево знаходиться від залізниці селища Буштино за 18 кілометрів та за 28 кілометрів від районного центру. Сільській раді підпорядкований приселок Росош, який знаходиться за 8 кілометрів від села. Поблизу села проходить шосейна дорога Буштино-Драгово-Синевир.
Населення – близько 3 000 осіб.
Історія
Вперше Кричово згадується в письмових документах XIV ст. З 1448 р. воно належало феодальній сім'ї Татулів з села Вільхівці. Територія тодішнього села складалася з 12-15 дворів. Двори носили назву садиб. До складу садиби кричівського селянина входила хата розташований паралельно до неї хлівець і колодязь навпроти хати, але ближче до вулиці. Вхід у хату з головного фасаду через високий поріг веде у сіни (коридор), а звідти – праворуч у жиле примущення, ліворуч у комору. дах на хатах покритий рядами солом’яних снопів. У кожній хаті була піч, дерев’яне ліжко, широкі тесані лавиці, стіл і мисник (ожичник). Одягалися в основному кричівці в одяг із домотканого полотна. На одяг у хаті стояла – скриня-лада. У ладі зберігали повсякденний одяг: вуйош – теплий піджак із дмотканого сукна, гаті – широкі чоловічі полотняні штани, оздоблені ройтами, холошні – штани з домотканого сірого сукна, бунда – кожушок-безрукавка, по всій поверхні майстерно оздоблена вишивкою, чоловічі та жіночі вишиті сорочки, спідниці-свити, фартухи-плати з різнокольоровими стрічками-пангличками. На ноги взували кричівцйі постоли з натуральної шкіри, які кріпили ремінцями - надтоки – з чорної шкіри або мотузками – волоками – з чорної овечої вовни.
На середину XVI століття село Кричево нараховувало 30-35 дворів. Селяни в основному працювали на землі, використовуючи при цьому виготовлені власноруч сільськогосподарські знаряддя. Найбільше прославилася у цей період сім’я Щефана Стойки. Але точних відомостей про подальшу долю сім’ї ми не маємо.
Кричівький монастир побудовано 1693 року Петром Стойкою, який після смерті дружини постригся в Угольському монастирі в ігумена Парфенія, одержав ім’я Петроній, зробив колибу і з допомогою селян Кричева, Чумалева та Колодного розчитив хащу і звів монастир, який був побудований на початку XVIII ст. за добу владики Досифея. В "Списаній" ... говориться, що в Кричевському монастирі плакав образ Присвятої Діви, який " по татарах єпископ Досифій віддав у каплицю Хустського замку, коли там був комендантом куклендер „ Зараз на тому місці, в урочищі Пийтерів берег, покладено хрест, як пам'ятник про існування монастиря.
На 1863 р. с. Кричево нараховувало 83 двори. Село Кричево було об'єднано в одне велике поміщицьке землеволодіння до Колочави. Це землі сіл Чумалево, Драгово, Забродь ... Через деякий час ці села відплатилися від великого землевласника, віддавши за ці села - селу Кричево полонини - Магалька, Яворовець, Сигла, Хрест. На 1900- 1920 рр. село знаходилося під владою угорців. Головне управління угорської жандармерії знаходилося у Тереблю та Драгові. Угорці, за свідчення жителів села Кричева, поводитися з місцевими жителями дуже строго. За найменшу провину наказували і били. У селі урядував - биров. На цей період 1900-1910 рр. - биров був Стойка Іван, по вуличному Шиминкій, з 1911-1919 рр. Стойка Іван, по-вуличному Іван Щефану. Головна управа на селі називалася - концоларня - канцелярія.
Цікавий факт
Село Кричово завжди славилося цікавими тваринами – буйволами. Колись в селі налічувалося понад 10 000 цих круторогих тварин, як на село, це дуже велика кількість, і в Кричово за буйволами приїздили люди не лише з інших сіл та районів Закарпаття, а й навіть з-за меж Закарпатської області. На сьогоднішній день цих тварин в селі лише близько трьох десятків, однак селяни та сільська рада має наміри щодо збільшення кількості цих тварин, якими завжди славилося Кричово.<<Тячівський район
<<Населені пункти Закарпаття
Якщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.