Завидово - село, центр сільської ради, розташоване біля підніжжя гори Гат, в 24 км від районного центру і залізничної станції Мукачево. Населення - 1750 чоловік.
У Завидові знаходиться відділення радгоспу-заводу «Лалівській», центральна садиба якого розміщена в с. Березинка. За відділенням закріплені 798 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 380 га орної землі, 120 га саду, 122 га виноградників, 38 га сіножатей та 60 га пасовищ. Воно займається садівництвом і виноградарством. За високі показники в праці 25 осіб удостоєні орденів і медалей СРСР, серед них ордена Трудового Червоного Прапора - тракторист В. А. мислі.
В селі є восьмирічна школа, будинок культури з залом на 350 місць, бібліотека фельдшерсько-акушерський пункт, 2 дитячих садки, магазини, відділення зв'язку
Перша згадка про Завидово в історичних документах відноситься до 1466 У березні - квітні 1919 р. в селі існувала Радянська влада. У 1924 р. тут почала діяти організація КПЧ. Після звільнення Завидова від фашистських окупантів (25 жовтня 1944 р.) 17 жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії, 5 - до складу 1-го Чехословацького армійського корпусу. 7 з них нагороджені орденами і медалями СРСР, 9 віддали життя в боях за свободу і незалежність Батьківщини. У селі встановлено пам'ятник односельцям, загиблим у боротьбі з фашистами.
Уродженцем Завидова є український радянський скульптор І. І. Гарапко, а також міністер надзвичайних ситуацій України Віктор Балога.
На північний захід від с. Завидова розташовані кургани куштановицької культури (VI-IV ст. До н. Е..).
Історія міст та сіл Закарпаття