Рахівський район Закарпатської області розташований у найбільш високогірній частині Українських Карпат.
У районі проживають понад 90 тис. жителів. Серед них представники близько 30 національностей і народностей. В етнічному складі переважають українці (етнічна група гуцулів), яких загалом 70 процентів, 10 процентів — румуни, 9 — угорці. Дещо менше росіян, чехів, словаків, німців, італійців, білорусів, євреїв. У зв'язку із високогірним розташуванням, високою лісистістю густота населення незначна: на один квадратний кілометр припадає в середньому 47,7 жителів. Населені пункти розташовані, як правило, в гірських ущелинах, у долинах численних рік і потоків
Рахівський район на півдні межує з Румунією, на заході з Тячівським районом Закарпатської області, а на Сході межує з Надвірнянським районом Івано-Франківської області.
На території Рахівського району, у с.Ділове розташований географічний центр Європи.
Географія
Район розташований у найбільш високогірній частині Українських Карпат. На півночі височать Привододільні (Внутрішні) Горгани, на заході — Свидовець, на північному сході — Чорногора (гірські частини Полонинського хребта), на півдні — Рахівські гори.
За 40 км від Рахова, у Чорногірському масиві, знаходиться найвища вершина Українських Карпат та України загалом — гора Говерла (2061 м над рівнем моря). Поряд височать ще шість вершин-двотисячників — Бребенескул, Петрос, Піп Іван Чорногірський (Чорна гора), Ребра, Гутин-Томнатик та Менчул.
Рельєф високогір'я позначений слідами давнього зледеніння з характерними льодовиковими формами — карами та троговими долинами.
Клімат у Рахові помірно континентальний. Період із температурою понад плюс 10 °C загалом становить 147 днів. За даними метеостанції «Рахів» (430 м над рівнем моря), середня температура січня дорівнює мінус 4,8 °C, липня — плюс 18,0 °C, середньорічна — плюс 7,4 °C.
Середньорічна сума опадів складає 1212 мм, з яких максимум припадає на червень-липень. Тут переважають вітри західного і південно-західного напрямку. Із збільшенням висоти над рівнем моря температура повітря знижується, а кількість опадів зростає.
Історія
У XIII ст. Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття. Поступово сюди стали прибувати та селитися тут угорські феодали.
За часів входження закарпатських земель до складу Австро-Угорщини сюди було переселено багато німецьких колоністів, за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі. Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю стало будівництво залізної дороги до Рахова та Ясіня, яка була здана в експлуатацію 15 серпня 1895 року. Будували залізницю 16 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи.
У листопаді 1918 року рахівчани рішуче піднялися на боротьбу за визволення та возз'єднання краю з українським народом. 5 січня 1919 року в с. Ясіня було скинуто місцевий уряд і утворено Гуцульську республіку на чолі з Степаном Клочураком, яка протрималася до 11 червня 1919 року.
21 березня 1919 року в Угорщині перемогла пролетарська революція. У квітні Раду робітників, солдатів і селян у Рахові очолив П.Попенко. Наприкінці того ж року, коли завоювання угорської революції були втрачені, притисянські поселення зайняли румунські війська.
Під час входження Закарпаття (тодішня назва — Підкарпатська Русь) до складу Чехословаччини населені пункти Рахівщини активно розвивалися як осередки туризму. Рахів у той час називали «гуцульським Парижем». Фашистська окупація часів другої світової війни завершилася захопленням району, як і всього Закарпаття, частинами Радянської Армії в жовтні 1944 року. У 1945 році район, як і все Закарпаття, увійшов до складу УРСР.
Рослинний та тваринний світ
Рахівський район — найбільш лісистий район в Україні. Тут зосереджена третина видового складу флори України, половина червонокнижних видів рослин і тварин Карпат. На скелях Близниць, Герешаски, Нєнєски, Кузія та Піп Івана росте кілька десятків рослин, які в Україні ніде більше не зустрічаються, у тому числі легендарний едельвейс (шовкова косиця). Унікальні праліси та високогірні лучні системи Карпатського біосферного заповідника віднесені до найцінніших екосистем планети і Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Ці чудові місця є останнім оплотом таких великих хижаків у Європі, як ведмідь, вовк та рись. У заповіднику охороняється понад 1000 видів вищих судинних рослин, 64 види ссавців, 173 види птахів, 9 видів плазунів, 13 видів земневодних, 23 види риб, близько 15 000 видів безхребетних тварин. У заповіднику відмічено 64 види рослин і 72 види тварин, занесених до Червоної книги України та до Європейського Червоного списку.
Природні багатства
Рахівщина володіє справжнім екологічним феноменом та надзвичайно потужним природно-ресурсним потенціалом. Тут знаходяться найвища вершина України — гора Говерла (2061 м.) і всі шість вершин Українських Карпат, що перевищують 2000 метрів над рівнем моря. Близько 68% території району вкривають високопродуктивні ліси. Тут розвідано 82 джерела мінеральних вод, поширено майже 300 видів лікарських рослин. Зустрічається половина видів червонокнижних рослин і тварин Українських Карпат. Рахівщина відноситься до районів з високою водозабезпеченістю. На Рахівщині бере початок одна з найбільших приток Дунаю — ріка Тиса. Протікаючи просторами Європи, вона дає чисту питтєву воду населенню України, Румунії, Угорщини, Словаччини та Югославії. Рахівщина наділена надзвичайно сприятливими умовами для зимової рекреації, розвитку гірськолижного спорту, а гірський масив Драгобрат за своїми параметрами може стати місцем проведення зимової Олімпіади. Тільки два аналоги у світі має Квасівський санаторно-курортний комплекс, збудований на базі мінеральних вод із вмістом миш'яку. Із мінерально- сировинних ресурсі перспективними для розробки є родовища золота, доломітів, мармуризованих доломітів, а також розлив мінеральних вод.
М'який клімат та контрастно-виражені пори року, чисте гірське повітря, неповторні пейзажі, значна кількість цілющих мінеральних вод здавна привалювали мандрівників, любителів активного відпочинку.
Завдяки природно-кліматичним факторам, зручному географічному розташуванню та системі шляхового сполучення Рахівщина перетворюється в потужну туристично-рекреаційну зону. Тут створено умови, сприятливі для літнього і зимового відпочинку та оздоровлення. Завдяки наявності гірськолижних трас і підйомників добре розвинуті зимові види спорту.
Архітектурні пам'ятки
С. Ділове (1750 р.) Різдва Пресвятої Богородиці (Успенська). У селі Діловому знаходиться дерев'яна церква (1750 р.) Різдва Пресвятої Богородиці (Успенська). У смт Ясіня — Преображенська (Петропавлівська) дерев'яна церква (1780 р., а роком пізніше збудована її дзвіниця). У 1803 — 1813 рр. У Ясінях було зведено з дерева Вознесенський (Струківський) храм із дзвіницею. У селі Середнє Водяне дерев'яна Миколаївська церква та дзвіниця були побудовані у 1428 році і є найдавнішими із культових споруд на Закарпатті і в Україні. А Миколаївська (нижня) церква в цьому ж селі споруджена у 1776 р. Ці об'єкти мають реєстрацію та охороняються Законом, є національним та культурним надбанням. Струківська церква Сучасна діюча церква збудована у 1824 р .і є досконалим зразком церковного будівництва для дерев'яних храмів Гуцульщини (без жодного цвяха) — являє собою витвір архітектурного мистецтва. Церква відзначається вишуканими пропорціями. Дзвінниця збудована у 1813 р. Складає з церквою єдиний ансамбль і має власну мистецьку цінність. Струківська (Вознесенська) церква — це унікальний зразок традиційного храмового будівництва Гуцульщини. На горі Піп-Іван (Чорна Гора) розташована колишня обсерваторія, збудована в 1938 році за проектом польських архітекторів. Під час другої світової війни діяльність обсерваторії було зупинено, і не відновлено до наших днів. Взимку обсерваторія так обростає снігом і льодом, що свого часу поляки називали її «Білим слоном». Не зважаючи на майже 60 років руйнації та занедбання, зараз стіни та фундамент обсерваторії знаходяться у задовільному стані.
Прапор Рахівського району, затверджений 27.11.2001р. сесією районної ради. Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, поле від древка (довжиною в 1/3 довжини прапора) розділене на 7 рівновеликих горизонтальних смуг – 4 сині і 3 жовті, з вільного краю у центрі зеленого квадратного поля біла квітка білотки альпійської з жовтим осердям (квітка вписана в умовне коло діаметром 2/3 ширини прапора). 7 синьо-жовтих смуг є на гербі області. Вони підкреслюють знаходження району у складі Закарпатської області.
Населені пункти Рахівського району:
Біла Церква Великий Бичків Ділове Косівська Поляна Рахів
Білин Верхнє Водяне Кваси Костилівка Ясіня
Богдан Видричка Кобилецька Поляна Луг
<<Населені пункти Закарпаття
Якщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.