Kузійський заповідний масив - заповідна територія у складі Карпатського біосферного заповідника. Утворений 1974 року (спочатку як ландшафтний заказник). Розташований у межах лісового пояса на південно-східних відногах Свидівецького масиву. Обмежений річкою Тисою (зі сходу і півдня) та долиною річки Косівської (із заходу). Займає площу 4925 га. Найвищі вершини — Лисина (1409 м), Менчул (1242 м), Темпа (1089 м), Полонська (1087 м). У південній частині масиву розташована смуга юрських мармуроподібних вапняків, що утворюють численні мальовничі скелі.
Цей район відрізняється від сусідніх масивів своїми кліматичними умовами і характером рослинності. Тут закінчується суцільне поширення дубово-букових лісів. Специфічні кліматичні умови, що створилися під впливом теплих повітряних мас з Верхньотисинської улоговини, сприяють поширенню у цьому районі теплолюбних видів рослин. Основну площу займають буково-дубові й букові ліси, інколи з домішками граба, клена польового та черешні. Подекуди поширені смерекові зони. Трав'яний покрив утворюють маренка запашна, зубниця бульбиста, дзвоники карпатські, з рідкісних трапляється айстра альпійська, занесена до Червоної книги України. Відповідно до мікрокліматичних умов на південно-західному схилі гори Темпа сформувалась буково-ялицева діброва на висотній межі поширення дуба скельного і ялиці. В окремих місцях на вапняках є тисові бучини, де поодиного зростає тис ягідний (занесений до Червоної книги України).
Серед земноводних зустрічаються саламандра плямиста, тритон карпатський, жаба трав'яна і кумка гірська. З хижаків є лисиця і куниця лісова, зрідка трапляються ведмідь, рись, кіт лісовий. Існуючі на території масиву тектонічні печери і покинуті штольні служать притулками для 8 видів кажанів, з яких чотири рідкісні — нічниця довговуха, широковух звичайний, підковоніс великий і підковоніс малий.