Бабичі (до 1960 р. - Бабичі-Покуття) - село, центр сільської ради, розташоване в 20 км від районного центру і в 9 км від залізничної станції Чинадієво, що знаходиться на лінії Батьово-Стрий. Сільраді підпорядковане село Ділок.
Населення – близько 1 000 осіб.
В Бабичах знаходиться відділення радгоспу-заводу «Мукачівський», центральна садиба якого розміщена в Мукачеві. За відділенням закріплені 1052 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 246 га орної землі, 290 га саду, 17 га виноградників, 187 га сіножатей. Воно займається садівництвом. За успіхи у праці 3 передовика сільськогосподарського виробництва удостоєні орденів і медалей СРСР, з них 2 - ордена Трудового Червоного Прапора.
В селі є восьмирічна школа з інтернатом, будинок культури з залом на 250 місць, бібліотека, музей бойової і трудової Слави, фельдшерський пункт, дитячий садок, магазини, відділення зв'язку.
Перша згадка про Бабичах-Покуття в історичних документах відноситься до 1478 р. У березні - квітні 1919 р. в селі існувала Радянська влада. 17 жовтня 1944 народні месники з партизанського з'єднання під командуванням В. П. Русина з допомогою місцевого населення розгромили тут фашистський каральний загін. За зв'язок з партизанами були розстріляні і закатовані 23 жителя. Після звільнення Бабич-Покуття від фашистських окупантів (25 жовтня 1944 р.) 10 жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії, 5 - до складу 1-го Чехословацького армійського корпусу. 10 з них за бойові подвиги удостоєні орденів і медалей СРСР, 6 віддали життя в боях за свободу і незалежність Батьківщини.
Перша згадка про Бабичах-Покуття в історичних документах відноситься до 1478 р. У березні - квітні 1919 р. в селі існувала Радянська влада. 17 жовтня 1944 народні месники з партизанського з'єднання під командуванням В. П. Русина з допомогою місцевого населення розгромили тут фашистський каральний загін. За зв'язок з партизанами були розстріляні і закатовані 23 жителя. Після звільнення Бабич-Покуття від фашистських окупантів (25 жовтня 1944 р.) 10 жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії, 5 - до складу 1-го Чехословацького армійського корпусу. 10 з них за бойові подвиги удостоєні орденів і медалей СРСР, 6 віддали життя в боях за свободу і незалежність Батьківщини.
Історія міст і сіл Закарпаття