В перше село згадується у 1409 році – пов’язано з фактом крадіжки костринським старостою та його волоським спільником, череди свиней із села Чертежне, що нині в Східній Словаччині. У той час село входило до Австро-Угорщини і належало невицькій замковій домінії Другетів, які панували в країпонад 300 років. А наше село перейшло до Другетів у 15 столітті. Другети мали відношення до села. За Водов вони гуляли і тому зараз гора називається Княгиниця, а урочище Ославка(ославляти.)
В історичних джерелах назва передавалася порізному:
"Zагісhоv","Zагісhа", „Cагісhа", „ Drugethasa", (Другетова хата.)
Село умовно поділяється на 11 частин, кожна з яких має свою народну назву: Завода, Старесело, Мончул, Потук, Валькувня, Мочирь, Валило, Голиця, Грвбля, Волосув, Гондова загорда. Свої назви мають ліси та урощища, що оточують село: Ховп, Замлиня, Свуніжов, Кичера, Заникув, Ледове, Данилув, Макарки, Морозув, Колонний потук, Загурченик, Дверник, Ославка, Лази, Ровінь, Пуд червеним берегом.
У 1672 році була велика повінь, яка знищила село. Вода прибула в ночі, кричали люди, ревіла худоба, по річці пливли цілі маленькі хатинки. За переказами повінь знесла ідерев'яну церкву. І тільки, як згадка про цю подію стоїть на околиці Зарічева хрест, а одну з вулиць, на території якої знаходилось давнє Зарічево і досі називають Старе село. Люди, які врятувались переселились на гористі місця - Волосув, Голицю, Грабля їх називали - найденики. Зарічівці жили бідно. Вирощували овес, жито, кукурудзу, пшеницю. Пшеничний хліб на столі був тільки на свята. Часто залишались без врожаю, бо під час дощів р. Уж виходила з берегів і заливала поля. Щоб прогодувати сім'ю і купити землі, багато зарічівців виїжджало на заробітки в чеські землі, або емігрували в Бельгію, Австралію, країни Латинської Америки. В кінці 1893 року була відкрита залізнична лінія Ужгород–Великий Березний, яка пролягала через Зарічево. Жили зарічовці в в дерев’яних хатах вкритих соломою або шинглою. В 19-20 ст. хата була трикамерна, напівкурна, дим йшов всіни і на пуд (горище). Завдяки такій консервації усього даху солому не точили миші, добре зберігалась квасоля і цибуля. В хатах було чисто, бо стіни часто білили, а підлогу мастили глиною. Скатертини, подушки були пошиті з домотканого полотна, але завжди вишиті. Біля хат завжди росли квіти. Перша хата з вальок(саману) була збудована в 1910 році Ганною Чиліпка, тому її називали Мурничка. Одяг і взуття робили вдома. Взуття – з шкіри тварин, одяг – з лляного і конопляного домотканого полотна, яке ткали на кроснах. З вовни овець виготовляли верхній одяг – гуню. Одяг прикрашали вишивкою. Такий одяг і взуття були гігієнічними, сприялизбереженню і зміцненню здоров’я.
Населення по переписам 2001 року налічує 2296 людей.
Поштовий індекс — 89212.
Телефонний код «42».Село занимать площу 32,81 км²
Сільський голова — Магада Іван Юрійович
Секретар ради — Магада Валентина Іванівна
Історія Зарічівської школи
Першим директором Зарічівської восьмирічної школи став - Гутич В.Ю. - "Відмінник народної освіти", нагороджений медаллю "За трудову доблесть". Працював у нашій школі з січня 1945 року до 1958 року. Досвідчений педагог,хороший організатор, проводив велику громадську роботу. З 11 січня організував вечірню школу сільської молоді в Зарічеві, та вечірню школу по ліквідації неписьменності та малописьменності. Всі 36 письменних та 51 малописьменних були охоплені навчанням,вчителі під керівництвом директора збирали людей групами по хатах і так учили грамоти.З 1945 по 1954 р. - завучує в Зарічівській школі Глуханич А.І., з 1954 по 1957рр. - стає завучем Білокриницька Надія Нечипорівна, яка приїхала зі Сходу України, з 1957 р. обраний заступником Балега М.Г..
З 1958 по 1959 рр. директорує Марченко Б.Г., з1959 по 1962 рр. Козуб М.А., у 1962 Герич Ю.Ю.,(на тимчасовому призначенні), з1963 по 1964рр. Дутка І.М., зі 964 року по 1967 рік обраний директором Ковач В.В., після нього займає посаду директора Ворожильчак А.А.
З 1970 року директором школи працює, наш односельчанин Малош Й.І., 3 1970 року заступником стає - Ситар Т.І., З 1984 по"987 рр. директорує- Бичка В.М. З 31 жовтня 1987 року директором школи стає Ситар Т.І., з 1993 по 2003 рік завучем працює Сорока А.І.
3 31 серпня 2003 р. займає посаду директора школи Сорока Алла Гванівна, яка працює і по цей час, заступником ЗарічівськоїЗ ОШ обрана Кутчак Магдалина Іванівна.
Учні школи приймають участь у предметних районних і обласних олімпідах, МАН, конкурсах з науково-дослідницької роботи, в експедиціях «Краса і біль України», Історія міст і сіл України», спортивних змаганнях, оглядах агітбригад та художньої самодіяльності. При школі діє танцювальний ансамбль «Зоряночка», вокальний ансамбль, спортивно-танцювальнийгурт подружки.
Інформація про с. Зарічево надана Юрієм Пеняком
<<Перечинський район
<<Населені пункти Закарпаття
Якщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.