Село Кідьош (угорською - Kígyós, колишня назва - Зміївка) розташоване за три кілометри від міста Берегово, поряд з болотом Сернє на краю «Чорного мочару», біля підніжжя гори Нодьгедь.
Населення – близько 900 осіб.
В селі Кідьош виявлені поселення і бронзові вироби кінця 2 го тисячоліття до н.е. Вважають, що Кідьош заснований в кінці XII століття.
В літописах поселення вперше згадується в 1332 році. Саме в цей час тут була збудована церква, яка стоїть і до тепер. За народними переказами, початок будівництва церкви пов’язаний з ім’ям угорського короля Соломона (Шаламона), що жив тут на самоті з 1063 по 1074 рік. Батьком Соломона був Ендре І, який належав до князівсько-королівської династії Арпадів, а його матір’ю була дочка київського князя Ярослава Мудрого Анастасія. Соломон народився в 1052 році, а у віці семи років батько оголосив його королем і коронував. Але незважаючи на це, після смерті Ендре І, в родині почалася боротьба за престол. Соломонові багато разів доводилося тікати та просити допомоги в німецького цісаря, але все ж боротьба завершилася його поразкою – син Бейли І, Ласло зайняв престол. За легендою, після останньої битви переможений Соломон втік до наших країв, переховувався тут все своє життя, створив монастир. Руїни цього монастиря й досі можна знайти поряд з церквою села Кідьош.
На протязі всієї історії ліси, що оточують село, були місцем відпочинку угорських королів, і рахувались королівським маєтком. В середині 1800-х років цією територією володіла сім’я графа Каролі.
Люди в селі з давніх часів трудолюбиві. Після оголошення незалежності України, відбулися земельні реформи і саме тут жителями Кідьоша засновано найбільшу в районі кількість фермерських господарств. Місцеві жителі, а також і сім’я Карла Шоша, оберігають свої землеробські традиції. Збережено 50 гектарів європейських сортових виноградників, розміщених в урочищі гори «Visszatekinte» (з угорської «Віссатекінте» - та що озирається назад), який обслуговують 42 гоподарі-виноградарі.
В селі проживають заслужені майстри народної творчості, чиї вироби неодноразово представлялись на різних виставках. Збереглась давня традиція виготовлення домотканних скатертей та салфеток на стіл, а також килимів і покровців.
Окрім старовинної церкви, історичною пам’яткою в селі є Реформатський костел – памятник провінціального кам’яного зодчества XII-XIV ст. та Баптистський дім молитви.
В листопаді 1990 року на сільському цвинтарі встановили два монументи: один - в пам’ять про загиблих у Другій Світовій Війні, а другий – жертвам сталінського режиму.
Серед недавніх цікавинок, найбільш вразлива новина, що у будинку сім’ї Сорків із 2004-го мироточить розп’яття Ісуса Христа. За ніч набігає тарілка олії, яку родина віддає хворим.
На території села за радянської влади пробурені кілька свердловин з мінеральною термально-лікувальною водою на глибині біля 1600 метрів, що дає можливість до широкого розвитку санаторно-курортної інфраструктури. Мінеральна термальна вода - азотно-метанова хлоридно-натрієва тепла вода (температура круглий рік +32-36º) високої мінералізації із вмістом натрія, кремнєвої кислоти, фтора, сульфата-іона, хлор-іона, радона та інших корисних елементів. Тепла вода корисно впливає на самопочуття, йодо-бромна терапія впливає на зниження тиску, піднімається тонус організму. Рекомендовано для лікування серцево-судинної системи, атеросклерозу, ревматичних пороків серця, варикозного розширення вен, тромбофлебіту, захворювань опорно-рухового апарату та центральної і периферичної нервової системи!
А дорога з міста Берегово у село Кідьош проходить поряд з горою Керек, де височіє найвищий у Європі, 12-ти метровий білий як сніг Хрест - третій у світі за величиною, після своїх "побратимів" у Бразилії і Японії, оберіг духовності й примирення.
Свята гора, що розкинулася над Берегово - це унікальна місцина. Тут затишно і легко дихається, а місто - мов на долоні. Звідси проглядаються Іршавщина, Ужгородщина, Виноградівщина, Мукачівщина. Видно навіть Пістрялівську РЛС! Не кажучи вже про сусідню Угорщину. Складається враження, що людське око сягає зором аж до мадярської Ніредьгази…
Біля його підніжжя вмонтовано капсулу зі словами: "Брати і сестри у Христі! Цей хрест споруджений у дар майбутнім поколінням на межі третього тисячоліття і присвячений 2000-літтю з Дня народження Христа. Ми, люди, що живемо у цей час, на самому початку Золотого віку, посилаємо Вам це послання і бажаємо миру в душі, серед людей на Землі, здоров’я і Божого благословення. Послання складене у святий день Петра і Павла 12.07.2001 року, м. Берегово".
Хрест стоїть і стоятиме вічно. Величний та могутній. Сюди вже вісім років поспіль піднімаються богомольні віряни, щоб засвідчити свою відданість Всевишньому, тут у день свого весілля просять благословення у Бога молоді подружжя, звідси вирушає в самостійне життя, на світанку зустрівши схід сонця, після випускного балу молодь. Бо свята ця гора.
«Винний підвал сім’ї Шош»