Латориця — річка в Україні (в межах Закарпатської області) та в Словаччині. Ліва притока Бодрогу (басейн Дунаю). Латориця бере початок на південно-західних схилах Вододільного хребта під Козаковою Полониною, що на схід від села Латірки. Довжина річки 188 км (в Україні — 156,6 км. у Словаччині — 31,4 км). Площа басейну 7680 кв. км. Похил річки змінюється від 80 м/км (у верхів'ї) до 0,2 м/км (у пониззі). Від витоків до міста Сваляви Латориця тече переважно з півночі на південь, від Сваляви до Мукачевого — на південний захід, від Мукачевого до гирла — на захід. Річка перетинає Воловецьку верховину, Полонинський хребет, Свалявську улоговину та Вулканічний хребет, після чого виходить на Закарпатську низовину.
Основні притоки: Жденівка, Пиня, Стара (праві); Віча, Дусина, Коропець (ліві).
У верхній течії долина — V-подібна, завширшки 100—700 м, подекуди каньйоноподібна (ширина 40—60 м). Річище слабозвивисте, багато порожистих ділянок. Ширина річки пересічно 15—30 м (найбільша 45 м), глибина до 2 м.
У середній течії долина переважно ящикоподібна, завширшки від 1—2 км до 4,5 км. Ширина заплави 200—300 м, річища 30—50 м (найбільша понад 100 м).
Нижня ділянка Латориці має нечітко виражену широку долину. Ширина заплави у пониззі досягає 4—6 км. Річище тут звивисте, є рукави, на окремих ділянках канали. Пересічна ширина річища 20—25 м, глибина понад 5 м.
На Латориці бувають великі повені, інколи дуже руйнівні, наприклад трагічна повінь 1998 року.
Екологічний стан Латориці незадовільний, оскільки вздовж неї майже від витоків до міста Мукачевого проходить автошлях Львів — Ужгород і (частково) залізниця з інтенсивним рухом. Крім того у верхній та середній течії на берегах річки розташовані чималі населені пункти, зокрема міста Свалява і Мукачеве.