Уж (угор. Ung, словац. Uh) — річка на Закарпатті та у східній Словаччині, ліва притокаЛаборцю, довжина 133 км (в межах України 112 км), площа басейну — 2 750 км?, впадає в Лаборець біля словацького Драгньова. У верхній і середній течії перетинає Карпати і має гірський характер, нижче Ужгорода на Потиській низовині — рівнинний. Живлення переважно снігове. Використовується для водопостачання і як джерело гідроенергії (гідростанції: Ужгородська і Оноківська).
Річка Уж бере початок в горах на північному заході Закарпаття біля підніжжя Верховинського хребта. Там на висоті 970 м два потічки Уж та Ужок зливаються в єдину річку, яка спочатку тече в широкій міжгірній улоговині, потім огинає західні схили Полонинського хребта, перетинає Вулканічний хребет і біля міста Ужгорода виходить на рівнинну територію. Впадає в річку Лаборець на території Словаччини. Береги круті, висотою 1—2 м, іноді до 6—8 м, дно у верхній течії кам’янисте, а в місті і нижче побля берегів — замулене.
Етимологія
Думки вчених розходяться з приводу походження назви річки. Одні вважают, що вона отримала свою назву від однойменної змії — вужа яких вдосталь водиться в долині річки. Інші дослідники вважають, що її назва немає ніякого
відношення до однойменної змії, до речі на території Словаччини річка носить назву «Уг». Лінгвісти доводять, що оскільки територія краю певний час знаходилась під впливом, болгар, то назва ріки походить від слів болг. уголь (вугілля) або «угол» (кут), або «узок» - вузький, мається на увазі вузька долина річки. Також існує думка про походження назви від тюркських слів «унг», «онг», що перекладаються як «правий», або від слова «уз» — вода.
Історія
Над річкою стоїть напівзруйнований Невицький замок.
З 1923 року почались планові роботи по регулюванню течії річки Уж в межах містаУжгорода, і це дало можливість вивільнити на правобережжі значні площі заболочених земель під забудову для нових кварталів. Від головної річки відходив рукав — Малий Уж, який протікав через центр міста Ужгорода в районі вулиць Підградської та Фединця і впадав до Ужа біля сучасної площі Пушкіна. У 1936 році Малий Уж було засипано.
Над Ужем розташоване місто Ужгород. Вище за течією місто Перечин і смт. Великий Березний.