Малий Березний - село, яке знаходиться у нірському Великоберезнянському районі Закарпатської області. Центр сільської ради, розташоване в межиріччі Ужа і Ублянки, в 4 кілометрах від районного центру смт. Великий Березний. У селі є залізнична станція на лінії Чоп - Самбір. Населення – 1 800 осіб. Сільраді підпорядковані села Завосино та Мирча.
У Малому Березному було центральне приміщення колгоспу ім. Леніна, за яким закріплені 8238 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 1153 га орної землі. Господарство спеціалізується по м'ясо-молочному тваринництву і виробництву кормів. Діє сувенірний цех. 27 колгоспників за високі показники в роботі нагороджені орденами і медалями СРСР, в т. ч. доярка М. М. Цапулич - орденом Жовтневої Революції. Колгосп підтримує дружні зв'язки з господарством ім. Орджонікідзе Сільського району Ростовської області та кооперативом с. Сіль врановській округу ЧССР.
В селі є восьмирічна школа, школа-інтернат, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, будинок культури з залом на 260 місць, бібліотек, відділення зв'язку, ощадна каса, магазини.
Малий Березний вперше згадується в письмових джерелах 1427 У 1936 р. виникла організація КПЧ. У період фашистської окупації в селі діяла підпільна група, якою керував М. В. Русин. Після звільнення від фашистської окупації (26 жовтня 1944 р.) 10 жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії (всі вони нагороджені орденами і медалями СРСР), 4 - в 1-й Чехословацький армійський корпус Л. Свободи.
Уродженцями Малого Березного є М. М. Ганич - доктор медичних наук, професор; П. П. Козак - кандидат фізико-математичних наук, Ю. В. Заєць - кандидат біологічних наук, І. П. Мегела - кандидат філологічних наук.