Вовкове — село в Ужгородському районі Закарпатської області.
Населення – 509
Історія
Перші письмові згадки про село відомі з 1314 року, коли розглядався спір щодо межі маєтків шляхтича Миколая або Міхая Волкойскі, який подарував Вовкове своєму зятю Шандору із Часловців. Село як усе Закарпаття з X століття було частиною Угорського королівства. В джерелах XIV-XVII ст. село відоме під назвою "Walkaja". Це змадяризована назва, що походить від слов'янського слова "вовк".
Родина Часловці турбувалася про свій маєток. Уже в 14 столітті тут поселилися українські селяни: Андрій, Федір, Яків, Бенедикт, Василь та інші. Поблизу села знаходився виноградник (перша згадка в 1412 році), а в урочищі Гурка, на правому березі потоку Виля, у 1380 році був заснований монастир католицького чернечого ордену павлікіанців ( проіснував до середини 16 століття) Згідно перепису 1427 року родина Часловці мала у Вовковому 19 селянських наділів та будинків шолтеса (шолтеси – люди, які наймалися заселенням сіл). Саме у цей час його власники стають могутні володарі середнянського замку родина Добо, які приєднують Вовкове до своєї домінії. Середнянська домінія включала окрім Середнього ще такі населені пункти: Завода (Руські Комарівці), Ляхівці, Худльово, Дубрівка, Бачава, Ірлява, Кибляри, Лінці й Андрашовці. В 1599 році селяни Вовкового були оподатковані від 13 порт (цілих наділів).
У 17 столітті володарями села стають Другети і їх нащадки. Це був несприятливий період для його розвитку. Проте, найважчими виявилися перші десятиліття 18 століття, коли внаслідок війни угорців проти австрійців під керівництвом Ференца Ракоці ІІ (1703-1711) десятки сіл на Ужанщині стали безлюдними. Така доля спіткала і Вовкове – в 1715 році селяни Вовкового були оподатковані лише від 8 селянських дворів, а перепис 1717 року не зафіксував у ньому жодного жителя. Повторне заселення села відбувалося повільно. Ще й у 1751 році тут проживало всього 4 родини, про які відомо, що усі вони були вихідцями із с.Туриця Перечинського району. Своєї церкви не мали, а ходили у Ляхівці.
другій половині 17 століття за часів Марії Терезії кількість жителів Вовкового різко зростає за рахунок нових переселенців. До цього долучилися і нові пани села, зокрема родина Гілані. У 1806 році церковний перепис показав, що у селі проживало менше 300 греко-католиків, а місцевий прихід був на той час філіалом Руських Комарівців. Десь у цей же час у Вовковому побудували кам'яну церкву (на 1856 рік, вона вже стояла), а сам прихід став відділенням Середнього.
Історія Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ)
Деревяна церква стояла колись трохи нижче теперішньої типової мурованої церкви, повернутої на початку 1990-х років греко-католикам. Згідно із записом церківника Михайла Годинки в старому Евангелії, церкву збудовано в 1847 році, «оправлено» в 1876 році, оновлено в 1912 і 1936 роках за священника Р. Кабація, коли видатки склали 20 тис. корон. Спочатку церква була вкрита шинглами, потім етернітом, а з 1957 року бляхою.
У 1958 році проведено електрику. У 1978 році за священника о. Василя Терпая, кураторів Івана Бакасі та Івана Вербича художник Ф. Решетар із сином оновили малювання інтер'єру. Гарний Іконопис очищено, але не перемальовано. Цю роботу виконали художник Олег Гораль та золотарі Василь Гладун та Ігор Мозель. Один з кураторів Михайло Свида твердив, що церкву збудували 1817 року а цифра «4» з'явилася пізніше.
<<Ужгородський район
<<Населені пункти Закарпаття
Якщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.