Перечин (угорською Perecseny, словацькою Perecany) — районний центр Закарпатської області.
Через Перечин проходить автотраса Ужгород—Самбір. Через місто протікає річка Уж.
Населення – 6 700 осіб.
Недалеко від центру міста в ріку Уж вливається Тур'я — річка, що вінчає Турянську долину. За однією із версій, можливо, саме перетин цих двох гірських водних артерій і послужив основою для походження назви міста.
Але існують ще й інші думки щодо її походження. Зокрема, від прізвища землевласника — магната Переча. Дехто вважає, що від слова «перечити» (вирішувати спірні питання між мешканцями сусідніх сіл), або ж від слова «перечиняти» (заново переробляти). Є ще одна оригінальна версія: здавна село поділяли на дві частини — «верхній кінець» та «нижній кінець». Саме нижню частину іменували прашницею, тобто висушеним болотом, яке при пересуванні по ньому значної кількості людей чи худоби здіймало велику, далеко видиму куряву. Отож дозорцям Невицького замку прашниця «перич» (спочатку) давала сигнал про наближення можливої небезпеки. Якби там не було, але ймення села явно слов'янського походження, а кожна з версій має право на самостійне існування.
Історія Перечина
Перечин заснований наприкінці XIV століття і у документах вперше згадується 1399 роком як населений пункт, що входить до складу Ужгородської домінії Другетів.
У період ХVI – XVII ст. Перечин у складі Ужанської жупи входив до Імперії Габсбургів.
До XVIII ст. Перечин був дуже бідним селом, тут часто діяли загони опришків. Поселенню пощастило в 1890-х роках — тоді через нього пролягла гілка залізниці. Де залізниця — там промисловість: невдовзі тут відкрився тартак, на якому виготовляли шпали. Працювало там всього 38 робітників.
З 1893 р. в місті діяв лісосічний завод товариства "Байнрін". Перша приватна двоповерхова будівля з'явилася в 1906 р. Там проживала сім'я італійців Комінотто. В листопаді 1918 р. містечко було в руках у лівих, що намагалися насадити тут орадянщити населення.
В міжвоєнний період з'явилося чимало споруд, які дожили й до наших днів: житлові будинки, школа на 400 учнів, яку будували фактично всім містом.
23 вересня 1939 р. Перечином ходив так званий бубнар, який оголошував про початок мобілізації: для цього шматочку Карпат почалася Друга світова. Чоловіки містечка були направлені в Судети. Та чеська армія так і не вела бойових дій, розчавлена гітлерівською п'ятою.
2008 року було освячено Хресну Дорогу (Калварія), яка починається біля підніжжя гори Гурка і завершується на її вершині. На вершечку встановлено десятиметровий дубовий хрест — символ віри, взаєморозуміння та взаємоповаги. Саме звідси вусібіч відкривається панорама міста, яке видно з висоти пташиного польоту. Хресну Дорогу було збудовано приватним підприємцем, громадянином Словаччини Штефаном Вальо за власні кошти. Нині мешканці міста — вірники різних конфесій — завершують художнє оформлення каплиць, даруючи картини — ікони, які відображають шлях Ісуса Христа на Голгофу.
Цікаві місця в Перечині:
- римо-католицький костел святого Августина
- пам’ятник поштарю
- пам’ятник Підкові
- пам’ятний хрест
Римо-католицький костел святого Августина
Костел був збудований і висвячений у день св.. Августина 1906 року. Костел належить до еклектики, яка виникла у буржуазній Франції в кінці ХVIII - поч.ХХ ст.. Розміри храму: довжина 24м, ширина- 9 м., висота-34 м. Є дзвіниця: 2 дзвони зразу були освячені із храмом а малий дзвін поставлений і освячений через два роки на свято св.. Августина. У костелі є корпуси та секрестія, прекрасний орган. Корпус церковного органу виготовлений був у середині ХІХ ст. а внутрішні частини між 1920 – 1939 роками. З 1914 р. Перечин став плебанією. Метричні записи почали вести з 1920 р. Першим парафіяльним священником був Бартфої Кальман. При ньому в 1934 році був проведений внутрішній ремонт костела.
У центральному сквері Перечина стоїть бронзовий пам'ятник листоноші Федору Фекеті, який у першій половині XIX століття жив і працював у селі Тур'ї Ремети, нині Перечинського району.
Федор Фекета, нащадки якого ще досі проживають у цьому селі, понад 30 років виконував обов’язки листоноші, щодня долаючи 25-кілометрову відстань до Ужгорода по пошту і назад, у рідне село, тобто загалом 50 км. І так щодня, а це більше ніж марафонська дистанція. Йшов він не дорогою, бо так значно довше, а тільки йому відомими коротшими шляхами. Одного морозного дня поштар невдало поставив ногу на скуту кригою річку Турицю, провалився у воду, застудився – і невдовзі помер. За легендою. Федору Фекеті сама доля судила стати поштарем.
Його батько емігрував до Америки, а маленький син щодня очікував на поштаря зі звісточкою від тата.
Відкрили пам’ятник у листопаді 2004 року, автор – скульптор, заслужений художник України Михайло Белень.
у Перечині є айбльший пам’ятник Підкові. Знаходиться він поруч з корчмою “Ресторан Підкова” по дорозі до залізничної станції Перечин. Був встановлений в липні 2010 року. Його виготовили у кузні «Три Івана».
Після окупації Закарпаття у 1939 році фашистською Угорщиною розпочалася чистка «небажаних» елементів. Однією з форм перевиховання населення була відправка у концентраційні табори (такі існували у Тур’я-Реметі, Перечині), масовими були арешти та розстріли на території всього Закарпаття.
Перечин зайняли в ніч на 16 березня 1939 року. Ставлення до приходу військ у містечку було неоднозначним – дехто вітав угорців прапорами (жителі вул. Заводської та початку теперішньої Садової) інші ж – навпаки ставилися з осторогою.
18 березня 1939 року на околиці Перечина між Поташнею та Яслищем угорським командуванням було розстріляно 8 «січгардистів» (хоча точно належність всіх цих людей до січовиків не підтверджено), яких мали відвезти на допит до Ужгорода.
У Перечина є власні прапор і герб, які були затверджені 1999 року. На гербі зображено дерево, що вкоренилося в ґрунт, рік першої згадки про місто (1399), а також сині смужечки річок Ужа і Тур'ї, русла яких зливаються на території міста.
День Перечина відзначають на початку червня.
<<Берегівський р-н
<<Населені пункти Закарпаття
Якщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.