Хуст – місто, що знаходиться в центральній частині Закарпатської області.Населення Хуста складає близько 31 000 осіб, і це місто є третім за населенням в Закарпатській області після Ужгорода та Мукачева.
Хуст – столиця Карпатської України, держави, яка проіснувала менше року (жовтень 1938 – травень 1939 р).
Історія Хуста
Хуст – одне з найстаріших і найкрасивіших міст не тільки на Закарпатті, але й в Україні на споконвічно етнічній українській території.
Археологічні розкопки, що проводились в районі Хуста в повоєнні десятиліття, виявили на території міста залишки, так званої, культури карпатських курганів. Якщо нормальною мовою, то це культура однієї з груп праслов’ян, що жила в Карпатському та Закарпатському регіоні в першій половині І тисячоліття н.е. Білі хорвати, коротше кажучи.
У 1191 році, у Хусті закінчили споруджувати місцевий замок-фортецю, який будували понад сто років. Після численних нападів половців, населення Хуста у ХІІ столітті складалося переважно з саксонських поселенців, запршених королем Угорщини Гейзою ІІ. У 1242 році, замок-фортеця та місто Хуст були зруйновані татарами. У 1318 році Хустський замок був відновлений. З 1281 по 1321 роки, місто входило до Галицько-Волинського князівства, а потім знову стало територією Угорського королівства. А після цього, Хуст належав до князівства Трансільванії аж до кінця XVII століття.
В 1717 році місто пережило напад кримських татар, але вони обмежились лише пограбуванням міста і не штурмували замок. Місцеві ополченці наздогнали татар вже в Карпатах, знищили близько 6000 нападників і звільнили 7000 невільників. Це була остання спроба татарського набігу на Закарпаття.
На початку 18 століття Хуст був невеликим населеним пунктом. На території Закарпаття в цей час активно діяли повстанські загони опришків.
За панування айстро-угорців, з 1867 року, Австро-Угорської імперії, місто Хуст поступово ріс, перетворюючись на духовний, ремісничий і торговий центр Карпатського регіону. Добре була розвинена торгівля тваринами, збіжжям, хутром, а також деревообробка, виробництво меблів та будівельних матеріалів. У 1880-х роках через Хуст була прокладена залізниця.
15 березня 1939 року у приміщенні Хустської гімназії відбулося засідання всенародно обраного Сойму (парламенту), який одностайно проголосив незалежність Карпатської України, прийняв конституційний закон про правління, символи держави, мовою і обрав президентом Августина Волошина. Однак незабаром місто зайняли угорські війська. Від фашистських загарбників Хуст був звільнений в жовтні 1944 року.
А з 1946 року, місто Хуст отримало статус районного значення. Ще через 52 роки, будучи вже у складі незалежної України Хуст став містом обласного підпорядкування.
Цікаві та визначні місця Хуста
- Хустський замок
- Реформатський костел святої Єлизваети
- Долина нарцисів (урочище Кіреші, за містом Хуст)
- Синагога
Хустський замокВиникнення Хусту, історики напряму пов’язують з замком-фортецею, руїни якого залишилися на сьогоднішній день.
Будівництво Хустського замку розпочалося в далекому 1090 році. Будували фортецю для захисту кордонів, приборкання переможених русичів та охорони соляного шляху. Кажуть, що замок-фортеця будувався 101 рік, і закінчили його будувати у 1191 році. Саме ця дата, 1191 була висічена на камені серед руїн замку, і саме тому цей рік вважається її роком завершення одного з перших етапів будівництва фортеці.
Уже на ті, стародавні часи Хустський замок був неприступною фортецею. Сам замок мав продовгувату форму прямокутника, витягнутого. Висота крутої замкової гори 150 метрів. До неї вели в’їзні ворота, що захищалися міцною квадратною вежею. Далі виступала ще одна прямокутна вежа, яка прикривала південний бік стіни фортеці. До воріт серпантином тяглася під’їзна дорога. За воротами знаходилися надвірні господарські будівлі. Перед воротами був рів 8,5 метрів завширшки. Через рів вів підйомний міст. Коли його піднімали, то закривався вхід до внутрішнього замку. З обох боків воріт знаходилися малі башти, що охороняли доступ до них.
У внутрішній частині замку за стінами розташувались адміністративні приміщення, казарми,порохова вежа, колодязь завглибшки 160 метрів. Внутрішній замок міг захищатися і у випадку,якщо б ворог захопив частину фортеці.
Споруда Хустського замку займала всю можливу поверхню вершини гори. У 1242 році фортецю спіткала участь багатьох замків регіону – руйнація монголо-татарами. У 1318 році форпост відносили. Варто зазначити, що перебудова замку та його зміцнення й вдосконалення велися регулярно.
У 1378 р. угорський король подарував Хустський замок двоюрідним братам Балку і Драгу з молдавського роду Драгошей. Легенда пов'язує їх спорідненістю з волоським господарем Владом III Цепеша (Дракули), який став прототипом героя популярного роману Б. Стокера. В 1511 р. король Ласло II (Владислав ІІ) Ягеллон (1490-1516) передає Хустський замок разом солеруднями й п’ятьма коронними містами в оренду за 20 тисяч злотих на рік графу Габору Перені.В 1514 р. Хуст разом із замком опинилися в центрі повстанського руху під командуванням Дьєра Дежі, але повсталим так і не вдалося захопити фортецю.
Під час визвольної війни 1703-1711 рр. Хустський замок був важливим опорним пунктом повстанців – куруців, що складалися як з угорського, так і з слов’янського населення. Саме тут керівники повстанців у 1709 р. скликали семигородський сейм та проголосили незалежність Трансільванії.
В кінці XVII ст. Хустський замок починає втрачати своє стратегічне значення та занепадати. Останній бойовий виступ Хустського гарнізону стався в 1717р., коли солдати атакували 12-тисячну татарську орду поблизу Вишкова (Хустський район).
У 1766 р. внаслідок вибуху порохових складів під час грози, Хустський замок та всі будівлі на його території були зруйновані або згоріли. У вогні загинуло багато людей, оскільки камінням засипало єдиний вихід із замку.
У 1799 році розібрали східну стіну замку для спорудження католицької церкви та різних офіційних споруд у Хусті.
На сьогоднішній день із замку залишилися його руїни. Доїхати до нього на автомобілі – не можливо. Можна хіба що доїхати до турбази «Нарцис», а звідти треба йти пішки, вверх замковою горою. З руїн замку чудова панорама на місто Хуст та дві великі річки Тиса та Ріка, які немов би обіймають закарпатський Хуст.
Реформатський костел святої Єлизваети
Костел Святої Єлизавети почали будувати у ХІІІ столітті. Біля підніжжя замкової гори, на якій вже був побудований Хустський замок, вирішено звести надійне укріплення. Найбільш добротними будівлями в ту пору були кам'яні, а з каменю будували, в основному, лише фортеці, замки і храми. Тому і вирішили жителі міста, які бажали убезпечити себе від набігів татар та інших завойовників, побудувати не просто храм, а міні-цитадель, в якій також можна буде сховатися у випадку небезпеки.Наприкінці XV століття будівлю церкви було дещо перебудовано та оточено оборонним муром, тому костел відноситься до укріпленого типу храмів. Спочатку храм був католицьким. У 1524 р. переважна більшість місцевих жителів прийняли протестанство, тому храм став реформаторським.
Будівля церкви складається з вежі-дзвіниці XV ст., нефа і з’єднаної з ними апсиди. Дзвіниця має три дзвони: великий, середній і малий. Їх було встановлено з різницею в 96 років. Храм має характерні для готики стрілчасті вікна та дверні прорізи.
В інтер'єрі костелу виділяється велика стрілчаста арка, що відокремлює хори і нави, перекритого хрестоподібними зводами. Звертають на себе увагу стрілчасті вікна і дверні прорізи, характерні для готики. На стіні можна й сьогодні побачити фреску з зображенням угорських королів Владислава, Стефана і Ірмі, які зараховані до лику святих.
Сьогодні реформатів у Хусті є небагато. Всього, громада церкви налічує близько 200 осіб. Костел працює у вихідні та свята.
Долина нарцисів
Долина нарцисів – є набагато популярнішим місцем відвідувань туристів, ніж Хустський замок чи костел. Щоправда побачити вузьколисті нарциси, які занесені до Червоної Книги України можна лише протягом 2-3 тижнів на рік. Точної дати їх розцвіту звісно ж нема, оскільки все залежить від природи та погоди. Але, зазвичай, у повному своєму розквіті, нарциси перебувають у період травневих свят. Кажуть, що колись, цими нарцисами була засіяна велика територія Закарпаття. Аж з Мукачева до Хуста. А це близько 60 кілометрів. Щоправда люди переорали їх, і почали використовувати цю землю задля сільськогосподарського ремесла.«Долина нарциciв» - заповідник, який розташовується в урочищі Кіреші в 4 км від міста Хуст, що в знаходиться центрі Закарпатської області. З 1992 р. у складі Карпатського біосферного заповідника входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Поява долини нарцисів пов'язана з льодовиковим періодом на Землі. Деякі вчені вважають, що в той період сталися геологічні катаклізми, в результаті яких з гір сповз величезний шматок землі засіяний цими унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню і розповсюдженню нарциса вузьколистого. З часом в низовині від сучасного Мукачева до Хуста, де росли нарциси, з'явилися дубові ліси.Але поступово, відколи на землях стали займатися сільськогосподарською діяльністю, площа долини нарцисів значно зменшилася.
Рослинність масиву «Долина нарцисів» на 90% представлена різнотравними та злаково-різнотравними угрупованнями серед яких переважають червона костриця, пучковий щучник , лучний лисохвіст, м'який бромус. В місцях з підвищеною зволоженістю поширені види осок та ситник розлогий.
В цілому в «Долині нарцисів» представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені в Червону Книгу, 16 видів орхідей. Серед рiдкicних рослин заповіднику: деревій верболистий, пальчатокорінник Фукса, пальчатокорінник травневий, еритроній собачий зуб , тирлич звичайний, билинець найзапашніший, півник сибірський , зозулинець шоломоносний, зозулинець рідкоквітковий, перстач білий та iнші.
Звернемо Вашу увагу, що вхід на Долину Нарцисів – платний. Хоча для школярів та студентів діють знижки.
Синагога
Хустська синагога – споруда, яка побудована в ХІХ столітті (1872-1875 роки). Може вона не така древня, як хотілось би, але дуже гарно розписана. Кажуть, одна з не багатьох діючих в радянські часи. Радянська влада кілька разів намагалася забрати будинок і перетворити його в клуб або на взуттєву фабрику, але єврейські жінки цілодобово чергували під синагогою і не дозволили її захопити.
Ця синагога споруджена за всіма канонами Іудейської релігії. Характерна прямокутна форма культової споруди іудеїв. При вході портик, а за ним знаходиться вже сама синагога, яка поділена рядами колон на 3 нефа (бувають синагоги з 5 нефами). Біля східної частини ковчег завіту із сувоями Тори, попереду підвищення для їх читання. У синагозі 9 куполів, покриті дранкою, 2 зали для молитви, балкон для молитви жінок. Приміщення для жінок відокремлене від приміщення для чоловіків ґратами.
Під час Другої світової війни, в будівлі синагоги зберігалися речі євреїв, яких вивезли німці.