Закарпатський музей народної архітектури та побуту – самобутній ансамбль української національної спадщини, що складається з архітектурних перлин старовинного закарпатського села і зразків найдавніших та найпоширеніших видів народного ужиткового мистецтва. Це один із перших в Україні музеїв просто неба. Відкритий для відвідувачів у червні 1970 р.
Із заходу на схід розташовані взірці житла і садиб закарпатців низовинних районів - долинян, (забрала оборот) а на пагорбі – горян: бойків та гуцулів, а також житлові споруди угорського та румунського населення.
У музеї під відкритим небом розміщені 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвінниця, школа, кузня, млин, ступа-сукновальня, корчма. Загалом, у музеї зберігається понад 14 тисяч експонатів.
На південному схилі Замкової гори, поряд із середньовічним замком розташований Закарпатський музей народної архітектури та побуту, відкритий одним із перших в Україні - 27 червня 1970 р.
На площі 1,9 га у природному середовищі, серед фруктових і декоративних дерев розміщено понад 30 унікальних пам'яток народної архітектури кінця XVIII - початку XX ст., які репрезентують народне будівництво і побут різних соціальних та етнографічних груп населення краю. Планування музею співставлено з географічною картою Закарпаття - із заходу на схід розміщені житла і садиби з низинних, передгірних районів - долинян, гірських районів - бойків і гуцулів, а також житла угорського і румунського населення Закарпаття. Демонструються різні типи господарських, технічних і громадських споруд, огорож і брам. На пагорбі розташована Шелестівська церква Архангела Михаїла XVIII ст. в оточені бойківської каплиці та гуцульської дзвіниці. У цілому, музейні об'єкти представляють єдиний архітектурний комплекс, справляючи враження затишного старого села.
Діяльність музею, як самостійної установи з 1970 р. засвідчує, що колектив музею зумів не тільки зберегти науково-освітній потенціал музейних працівників попередніх поколінь, але й визначив пріоритети об'єктивного аналізу стану музею щодо подальшого розвитку всіх напрямків музейної справи.
Здобуття Україною незалежності у 1991 році активізувало і підняло на якісно вищий щабель форми роботи музею. З новим фінансуванням та зміцненням матеріально-технічної бази музею з'явилися нові можливості і визначилися нові напрямки роботи, форми і методика їх проведення. В умовах незалежності нашої держави охорона і збереження пам'яток отримала загально-державне визнання.
Результатом наполегливої пошуково-збиральницької та науково-дослідної роботи кількох поколінь музейних працівників є багате музейне зібрання, яке нараховує понад 16 тис. одиниць зберігання. З них, близько 4 тис. пам'яток матеріальної культури розташовані на території постійно діючої експозиції під відкритим небом і наповнюють архітектурний ансамбль музейного села. У нелегкі 80-90-ті роки у музеї не було втрачено жодної пам'ятки, більше того, за результатами наукових досліджень віднайдено і перевезено в музей унікальну пам'ятку сакральної архітектури - шестигранну гуцульську дзвіницю кінця XIX ст. з с. Вільховатий Рахівського р-ну, яка була відреставрована і своїм видом збагатила музейну експозицію.
Експозиція музейного села запрошує у цікавий, захоплюючий світ минувшини, де в часі зупинилась історія Закарпаття, його згорьована доля, світла й сувора правда про його працелюбний народ. Вас зустріне ошатне музейне село, відреставровані пам'ятки житлово-побутового будівництва, храмової архітектури, технічні споруди у відповідності до характеру і напрямку господарства, наповненні інтер'єри музейних хат з урахуванням розвитку промислів, ремесел, традиційний народний одяг у всьому розмаїтті етносів та локальних особливостей етнографічних груп населення Закарпаття в минулому.
Знайомство з музеєм дає можливість прослідкувати складний історичний розвиток Закарпаття, еволюцію житла та його подальший розвиток, високу техніку будівництва, яка поєднана з вишуканим смаком будівничих, з правильним вибором місця зведення будівель, пристосованих до клімату та рельєфу місцевості.
Якщо в музеї цікаво, розвивається сучасна музейна інфраструктура, цікаві етнографічні збірки, діють спеціалізовані програми різного виду діяльності для різних категорій відвідувачів - тоді є відвідувач. З часу відкриття музею його відвідало понад три мільйони чоловік, проведено 3 тис. виставок та понад 100 тис. екскурсій.
Принципом у роботі наукових працівників музею є облік і збереження національно-культурної спадщини та виховний аспект. На цих засадах планується науково-дослідна, науково-освітня робота музею та визначається подальший розвиток музею і музейної справи. Музей є осередком духовного життя краю, важливим джерелом пізнання національної культури українського народу, народного побуту, мистецьких надбань минулого і сучасного буття. Справі популяризації вікових надбань, моральних цінностей наших пращурів, вихованню етнічної самосвідомості підпорядкована діяльність музею.
Адреса:
Україна, Закарпатська область,
м.Ужгород, вул.Капітульна, 33/а
Закарпатський музей народної архітектури та побуту працює:
у літній період з 10 до 18.00
зимовий період з 9 до 17.00
Вихідний день - вівторок (по експозиції продаються прогулочні квитки)
Ціна квитків:
для дорослих - 15грн.
для учнів та студентів - 5грн.
Екскурсійне обслуговування (група 20-30 чол.):
Учасники екскурсії 1 акад.год.
Дорослі 80 грн.
Учні 50 грн.
тел. (03122) 3-73-92.