Після Майдану гідності Україна переживає народження не лише нової свідомої нації, але й формування власного сучасного культурного коду. Одним словом — Ренесанс. Запустився новонароджений виток енергії особливого творчого розвитку. Зміни відбуваються практично в усіх сферах життя країни, але найпотужніше — в горизонті мистецтв.
Саме культура першою зазнає впливу процесів, що витають у повітрі та народжують нову атмосферу щасливого життя. Як ми знаємо, естетична чуттєвість є важливим компонентом «конфігурації суспільства». Незважаючи на економічні складнощі, сакрально-духовна складова суспільства розвивається нестримно і завдяки цьому з’являються дедалі цікавіші музиканти, дизайнери, художники...
Ужгород — місто, в якому точно здійнялася хвиля відродження. Незвичайна краса міста і чарівна атмосфера просто не могли не синтезувати щось дійсно унікальне. Такою дивовижею є «виноградне покоління», що об’єднується навколо ідеї «Культурної платформи Закарпаття», метою створення якої є бажання творити унікальний контент території. Адже маючи мультикультурне населення, унікальне розташування, унікальний культурний код (європейське коріння культурних традицій), а також велику кількість талановитої молоді, Ужгород має всі можливості стати «вузловою станцією» креативних можливостей України.
Контент — слово, що віддає технічним присмаком і не зовсім зрозумілими формами, особливо коли говорять про «Культурну платформу».
Платформа — це взагалі, для більшості, тема поїздів та електричок. Культура — поняття широке, від бібліотек і театрів до розливайок і матюків.
Що є спільного між електричкою і розливайкою? Звісно контент.
Контент — це наповнення або зміст форми, образу, явища чи епохи. Історична можливість культурної самоідентифікації через створення нашого «контенту», в сучасних динаміках життя це масштабні зміни, які ми зараз переживаємо. Вони не хаотичні й випадкові, як здається на перший погляд; насправді вони мають чітку, добре помітну структуру.
Ми звикли до контенту як звичного наповнення нашого життя через соціальні мережі, радіо або телевізор, який здебільшого має негативну енергетику (трагічність, кримінальність, сварки, зради, корупція або образи багатіїв, які не знають, куди дівати свої космічні статки). Одним словом, людям формують ритм (мотивацію), в якому володарі центральних медіа-, холдингів прагнуть контролю через режим страху, відчаю та надії, що допоможе тільки столиця.
Все це нам збувають через різноманітні гаджети, телевізори (канали зв’язку). Екранна культура, до якої ми дедалі більше звикаємо, веде нас до віртуального (імітаційного), а справжнє (Віра, Надія, Любов) потроху відходить до історичної пам’яті минулого. Для покоління, що зараз має 21—33 роки, незрозумілим є питання, як створювати сім’ю та піклуватися про своїх дітей у полоні таких негативних новин, що формують ритм життя.
Чому незрозуміло?
Тому що наші здібності і мрії ніхто не помічає з минулої номенклатурно-управлінської епохи та відповідно не створює можливості для динамічного розвитку креативного класу в Україні. Саме нерозуміння нашого контенту робить управлінський клас сліпим щодо наших мрій, які мають змінювати світ. Нерозуміння виникає через велику культурну прірву, причина якої в розриві культурних традицій естетичного дискурсу між нашими поколіннями.
У житті це виглядає так, що після попсового мас-маркету від епохи Кучми до царювання Януковича трапився культурний вибух — явище Майдану, який продемонстрував світу наш контент: «Вагоновожаті», «Один в каное», «The Hardkiss», «The Maneken», «Dakh Daughters», «The Erised», «Pur:Pur»...
Список чималий, та головне в іншому. Музика і пластика тіла завжди на передовій лінії зміни культурної парадигми. Вони найчутливіший орган у системі креативних економік.
Креативна економіка — це сукупність поглядів, ідей, тенденцій і напрямів сучасного розвитку економіки, що характеризується органічним поєднанням та використанням знань, інформації та творчості (креативності). Деякі англомовні автори називають цей феномен «культурною індустрією» або «креативною економікою».
Британський департамент культури, медіа та спорту визначив креативні індустрії як «такі індустрії, які походять з індивідуальної креативності, вміння та таланту і які мають потенціал до багатства та створення робочих місць через генерування та використання інтелектуальної власності». ЮНЕСКО визначив креативні індустрії як індустрії, метою яких є «створення, виробництво і комерціалізація творчих (креативних) змістів, які є нематеріальними і культурними за своєю природою». Такі змісти зазвичай захищені правом інтелектуальної власності й вони можуть набувати форми продукту чи послуги.
Отже «Культурна платформа Закарпаття» — новий горизонт реалізації потенціалів молоді. «Культурна платформа Закарпаття» має на меті створити перший прецедент системної комунікації влади і креативного класу міста як системних партнерів. А саме у темі брендингу та позиціювання, території, наповнення її унікальними продуктами та моделюванням культурної логістики. Такий формат надасть можливість реалізуватися найталановитішим та відкриває можливості залучення європейських інвестицій.
Ми плануємо показувати і описувати позитив у цінностях гідності, партнерства і довіри, про які почали забувати на догоду особистим і корпоративним інтересам політики, та горизонти нових потенціалів території через персональні креативні проекти з культурного менеджменту середовища життя.
У найближчий час плануємо провести тренінг із роботи сучасних інформаційних майданчиків за участі Антона Середи, який має чималий досвід роботи на центральних каналах країни та у провідних медійних корпораціях. Метою заходу є підготовка якісних журналістських кадрів для роботи на культурній платформі.
rionews.com.ua
